Важливо

12 справ Порошенка: що розслідує ДБР стосовно п’ятого президента України

  • 12 Серпня 2019, 18:01

Державне бюро розслідувань віднедавна стало ключовим правоохоронним органом. Принаймні, таке враження складається, якщо почитати заголовки у ЗМІ: чи не щодня цей орган викликає на допити вищих посадових осіб попередньої влади. Зокрема — п’ятого президента України Петра Порошенка.

Ми надіслали до ДБР запит щодо кількості та змісту проваджень стосовно попереднього глави держави. І в день чергового допиту Порошенка розповідаємо, які 12 справ нині нависли над ним.

 

Керченська протока

Перше провадження ДБР щодо Порошенка. Відкрите за заявою Андрія Портнова — заступника глави Адміністрації президента часів Януковича. Почалося одразу на наступний день після інавгурації Зеленського та втрати Порошенком президентського імунітету — 20 травня.

У листопаді 2018-го три українські військові кораблі намагалися через Керченську протоку пройти до Азовського моря. Росія ж не дала цього зробити. Як наслідок — кораблі були захоплені російськими прикордонниками, 24 моряки потрапили у полон.

Агресія Росії на морі була першим випадком відкритого збройного протистояння з Україною. Після цієї ситуації на заклик Порошенка Рада вперше в історії України ввела воєнний стан — на один місяць.

ДБР розслідує можливу причетність Порошенка до керченського конфлікту за статтею «Державна зрада». Мовляв, віддаючи наказ, головнокомандувач знав, чим усе завершиться, і бажав, аби це сталося. Більше того — у своїй заяві Портнов запевняє, що напад на українських моряків був частиною плану по зриву президентських виборів та узурпації влади Порошенком.

Адже спершу Порошенко і справді вимагав від Ради ввести воєнний стан на 2 місяці. Такі строки не дали би провести вибори вчасно, що, в свою чергу, дозволяло виграти час і спробувати виправити негативну для п’ятого президента соціологію.

 

«Кузня на Рибальському»

На наступний день після першої заяви Портнов поскаржився вдруге. Суть претензії — п’ятий президент через кіпрську компанію начебто «відмив» 300 мільйонів доларів з продажу свого заводу «Кузня на Рибальському» Сергієві Тігіпку і не сплатив із них податки.

У своїй заяві Портнов стверджує, що Тігіпко просто не має таких грошей для купівлі заводу, і тому продаж нібито є фіктивним. Також Порошенку закидають приховування реального власника заводу і фіктивне підприємництво — нібито він після «продажу» залишив контроль над заводом за собою.

Є тут і інший аспект — конфлікт інтересів. Адже «Кузня на Рибальському» виконує державне оборонне замовлення. А Порошенко, який на той час був головнокомандувачем, міг впливати на обсяги цього замовлення.

У цьому провадженні вже був допитаний Тігіпко, а згодом і сам Порошенко.

 

Телеканал «Прямий»

Іще одне розслідування щодо можливої несплати податків та легалізації коштів стосовно Порошенка стосується телеканалу «Прямий». 

Офіційним власником медіа є ексрегіонал Володимир Макеєнко. Але Порошенка напряму пов’язують із роботою цього телеканалу, хоча офіційний власник це й заперечує.

Під час і президентської, і парламентської кампанії цей телеканал був прихильним до Порошенка. За дослідженням «Детектор медіа», «Прямий» був одним із найбільш маніпулятивних телеканалів у часи передвиборчої боротьби.

У своїй заяві щодо «Прямого» Портнов також стверджує, що п’ятий президент України заволодів цим телересурсом, оформивши його на офшорну компанію «Парлімо Трейдінг Лімітед», яку контролює Володимир Макеєнко. При цьому під час купівлі Порошенко начебто теж «відмив» кошти і не сплатив з них податків.

 

Суддя Чаус

Одне з останніх проваджень Держбюро розслідувань щодо Порошенка стосується ймовірної допомоги попереднього президента та його оточення у втечі з України судді Чауса. 

Підставою для відкриття цієї справи стало інтерв’ю видання «Страна.ua» з Антоном Шевцовим — «високопоставленим поліцейським, близьким до експрезидента», якого звинувачували у держзраді і який намагався виїхати до Росії.

Шевцов заявив, що особиста охорона Порошенка у 2016 році таємно вивезла суддю Дніпровського райсуду Києва Миколу Чауса до аеропорту, де він без проходження контролю сів на літак та полетів до Молдови. Там його затримали місцеві правоохоронці, але до України досі не повернули.

Суддя Чаус відомий підозрою від НАБУ в отриманні хабара у 150 тисяч доларів. Ці кошти правоохоронці виявили у двох скляних банках, які суддя особисто закопував у дворі власного дому.

 

Вплив на суди

Окремий блок проваджень ДБР щодо Порошенка стосується можливого впливу на роботу судів та інших інституцій у судовій системі. 

Зокрема — Вищу раду правосуддя (ВРП). Це — орган суддівського врядування, який призначає суддів на посади, звільняє їх, надає згоду на затримання, відсторонює від посади та притягає до дисциплінарної відповідальності. По суті, це — найвищий орган суддівського контролю.

Ймовірні зловживання попереднього президента полягають у призначенні ним двох членів ВРП поза правилами і процедурою. 

Схема відбору виглядає так: конкурсна комісія відбирає кандидатів на посади, а згодом подає список із переможців для затвердження президенту. У разі, якщо комісія не відібрала достатньої кількості кандидатів, вона оголошує повторний добір.

10 квітня Порошенко отримав перелік із рекомендованих до призначення осіб у члени Вищої ради правосуддя. Не вистачало двох людей. І замість повторного конкурсу тодішній президент видав указ, яким змінив процедуру призначення членів ВРП. Мовляв, якщо комісія не обирає членів, то їх одноосібно призначає президент.

В такий спосіб Порошенко призначив членами ВРП Андрія Василенка і Михайла Ісакова. Сталося це 13 травня — за 6 днів до складення присяги Зеленським. Провадження за цими фактами ДБР почало теж за заявою Портнова.

Іще одне провадження стосується ймовірного тиску на суддів Окружного адмінсуду Києва у справі ПриватБанку.

Йдеться про засідання Ради нацбезпеки і оборони під головуванням Порошенка після того, як суд визнав націоналізацію банку незаконною. Відбулося воно за три дні до другого туру президентських виборів, супроводжувалося зверненням Порошенка до народу про можливий дефолт та економічну кризу.

Окружний адмінсуд наступного дня вийшов із заявою: керівництво держави втручається в роботу суду. За цією заявою Шевченківський райсуд Києва зобов’язав ДБР відкритипровадження щодо Порошенка.

Ще два факти, які розслідує Державне бюро розслідувань щодо Порошенка, стосуються несвоєчасного призначення ним суддів на посади та можливого втручання у роботу Апеляційного суду міста Києва.



Інші провадження

 

Ще чотири провадження, що перебувають у ДБР, стосуються:

  • призначення Верховною Радою Кабміну на чолі з Гройсманом. Ймовірний злочин полягає у тому, що тодішній спікер парламенту Андрій Парубій та президент Петро Порошенко начебто підробили документи про наявність коаліції, аби призначити чиновників на ключові посади. Розпочате за заявою Портнова.
  • можливої втрати матеріальних носіїв інформації. Йдеться, зокрема, про те, що з ситуативної кімнати Адміністрації президента зникли сервери з таємною інформації. Про це після вступу на посаду повідомляв чинний секретар РНБО Олександр Данилюк. Згодом обладнання було знайдене.
  • можливих порушень при скасуванні розпоряджень місцевих адміністрацій — земельна ділянка у 1500 га була зарахована до земель запасу держвласності.
  • протиправного заволодіння базою «Івушка» Українського товариства сліпих. Йдеться про те, що Порошенко начебто намагався заволодіти майном бази в елітному Козині поблизу столиці і приєднати комплекс до бази відпочинку «Чайка» фабрики «Рошен». Для цього начебто використовувалося ВАТ «Союз-Інвест» і подальший перепродаж бази іншим фізособам.

Громадське

Схожі Новини

Прокоментувати

Підписуйтесь на Перший Політичний у Facebook, щоб першими дізнаватись про найважливіші політичні новини України та Прикарпаття