Чи закріплена виборча система в Конституціях європейських країн?

  • 4 Вересня 2019, 17:01

3 вересня, на вечірньому пленарному засіданні Верховної Ради народні депутати розглядали питання закріплення в Конституції України пропорційної виборчої системи. Чи поширена така практика в інших європейських країнах?

Наразі у Конституції України вказано, що склад найвищого законодавчого органу Верховної Ради – це 450 народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років.

Законопроект №1017 про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи) передбачає вже з наступних виборів народних депутатів зменшення складу народних обранців до трьохсот та вибори за пропорційною виборчою системою. Крім того, проектом пропонується вилучення з тексту статті 76 Конституції України принципу загального, рівного і прямого виборчого права, що здійснюється шляхом таємного голосування, оскільки має місце дублювання статті 71 Конституції України і запровадження такого виборчого цензу, як володіння державною мовою.

Можна констатувати, що вивчення положень конституцій різних європейських країн засвідчує поширеність практики закріплення в головному законі країни виборчої системи. Та варто також зазначити, що цей огляд може не враховувати деякі зміни у конституціях цих країн, оскільки для матеріалу використовувались англомовні версії документів, що розміщені у вільному доступі й можуть не мати свіжих оновлень.

Стаття 37 Конституції Грузії передбачає, що парламент країни складається зі 150 членів, які обрані в одному багатомандатному виборчому окрузі строком на 4 роки за пропорційною системою на основі загального, вільного, рівного та прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

У Конституції Фінляндії зазначено, що представник парламенту обирається прямим, пропорційним та таємним голосуванням. Для парламентських виборів країна поділяється, виходячи з кількості громадян Фінляндії, на округи, кількістю від 12 до 18-ти. Оландські острови формують свій власний округ для обрання одного представника.

У Данії члени Фолкетингу обираються загальним та прямим голосуванням, про що зазначено у конституції країни. Правила проведення виборів встановлює Закон про вибори, який для забезпечення рівного представництва різних верств виборців вирішує питання щодо доцільності введення пропорційної системи з проведенням виборів у одномандатних виборчих округах.

Конституція Швейцарії передбачає, що Національна Рада (нижня палата парламенту) складається з 200 депутатів, які обираються кожні 4 роки за системою пропорційного представництва.

Вищий законодавчий орган - Державні Збори Словенії, як зазначено у конституції, складаються з 90 депутатів. Виборча система регулюється законом, який приймають Державні збори двома третинами голосів усіх депутатів. Депутати обираються за принципом пропорційного представництва з 4% межею.

Народна асамблея Албанії, відповідно до основного закону країни, складається зі 140 депутатів. 100 депутатів обираються в одномандатних виборчих зонах з приблизно рівною кількістю виборців. 40 депутатів обираються з багатоіменних списків партій чи партійних коаліцій відповідно до їхнього рейтингу.

У конституції Норвегії дуже детально прописані процедури обрання депутатів до Стортингу (парламенту). Зокрема, що 157 депутатів обирають представники округів, а решта 8 обираються для отримання більшої міри пропорційності. Описано також кількість представників від кожного округу, а також як діляться голоси виборців, відданих за кожну партію, та розподіляються мандати.

Конституція Австрії включає в себе статті з описом принципу обрання членів, делегованих Австрійською Республікою до Європейського Парламенту, Національної та Федеральної рад. Щодо виборчої системи, то прямої згадки немає, зазначається лише, що Національна рада обирається на основі рівних, прямих та особистих виборчих прав чоловіків і жінок, яким виповнилося 18 років. Територія поділена на просторово закриті виборчі округи, межі яких можуть не перетинати межі земель. Кількість депутатів ділиться між кваліфікованими виборцями виборчих округів пропорційно до кількості громадян, які за результатами останніх виборів проживали в певному виборчому окрузі.

Вибори до Палати депутатів Чеської Республіки проводяться таємним голосуванням на основі загального, рівного та прямого права голосу за принципом пропорційного представництва. А вибори до Сенату проводяться таємним голосуванням на основі загального, рівного та прямого права голосу, за принципом правила більшості. У 18 статті Конституції зазначається, що голосувати може кожен громадянин, який досяг 18 років та має право голосу. 

60 стаття Конституції Естонії передбачає склад парламенту (Рійгікогу) у 101 члена, які обираються на вільних виборах за принципом пропорційного представництва. Вибори є загальними, рівномірними та прямими, а голосування таємним.

В Італії Палата депутатів обирається прямим та загальним виборчим правом. Кількість депутатів - 630 (12 з яких обираються по закордонному виборчому округу). Також стаття 56 Конституції передбачає, що розподіл місць серед виборчих округів отримують шляхом ділення кількості жителів республіки, як показує останній загальний перепис населення, на 618 (кількість депутатів без врахування обраних від закордонного округу), а також шляхом розподілу місць пропорційно кількості населення у кожному виборчому окрузі на основі цілих та найвищих залишків. Наступна 57 стаття Конституції описує принцип обрання Сенату Республіки. Він обирається на регіональній основі, за винятком місць, відведених в закордонний виборчий округ, а кількість сенаторів  становить 315 (6 з яких обираються в закордонному виборчому окрузі) з аналогічним розподілом.

6 стаття Конституції Латвії зазначає, що Парламент обирається на загальних, рівних, прямих та таємних виборах на основі пропорційного представництва.

У Люксембурзі Палата складається з 60 депутатів, що прописано в статті 51 Конституції. А кількість депутатів, які мають бути обрані у кожному з округів, визначає закон. Депутати обираються прямим загальним виборчим правом за системою партійного списку відповідно до правил пропорційного представництва, принципу найменшої виборчої квоти та правил, що визначаються законом.

Члени обох палат у Нідерландах обираються пропорційним представництвом у межах, визначених Законом парламенту.

У Португалії голоси виборців перетворюються на місця в гармонії з принципом пропорційного представництва. Члени Асамблеї Республіки обираються за виборчими округами, визначеними законом. А голоси перетворюються на кількість місць відповідно до пропорційної системи представництва за методом д’Онтдта.

В Іспанії вибори в кожному виборчому окрузі, що співпадають із територією провінцій, проводяться на основі пропорційного представництва. Загальна кількість депутатів розподіляється відповідно до закону, при цьому кожен виборчий округ має мінімальне початкове представництво, а решта розподіляється пропорційно кількості населення.

Парламент Швеції (Ріксдаг) складається з 349 членів, яким також призначаються заступники. Обирається законодавчий орган шляхом проведення вільних, таємних і прямих виборів. Голосування на таких виборах відбувається за партію, з можливістю для виборця висловити перевагу конкретному кандидату.

Джерело

Схожі Новини

Прокоментувати

Підписуйтесь на Перший Політичний у Facebook, щоб першими дізнаватись про найважливіші політичні новини України та Прикарпаття