Дебогданізація Зеленського. Як тепер працює Офіс президента

  • 17 Березня 2020, 13:01

У класичній історії на зміну епох йшли століття. Зсуви у політичній свідомості проходили повільно, часом для них потребувалось не одне покоління.

У сучасному світі соцмереж і швидкісного інтернету зміни відбуваються вибухово.

Наприклад, від народження політичного явища "Володимир Зеленський", суть якого полягала у тотальному оновленні політичного класу, до запуску поміркованого "Зеленського 2.0" минув всього якийсь рік часу. 

Між цими Зеленськими – ідеологічна прірва. Її природу описав в одному з останніх інтерв'ю сам президент, який сказав, що зрозумів: "без досвідчених людей неможливо керувати державою".

Цікаво, що настання цього нового етапу в українській політиці можна чітко відраховувати у часі від двох подій.

Перша – звільнення Андрія Богдана з посади глави Офісу президента 11 лютого.

Друга – відставка уряду "нових облич" Олексія Гончарука 4 березня.

До обох подій доклав руку новий фаворит президента Андрій Єрмак. Саме він замінив на посаді Богдана, саме він був одним з драйверів заміни Гончарука.

Як казав один сумнозвісний персонаж: "Совпадение?" Не думай-те!

Тож "Українська правда" вирішила з'ясувати, як змінилась робота Офісу президента після відставки Богдана, хто тепер роздає на горіхи депутатам і міністрам, та чиї поради у критичні моменти слухає президент Зеленський.  


Дебогданізація, або Кінець епохи нових облич


"Богдан і Єрмак – це як два різних види спорту. Богдан вибуховий, імпульсивний. Спринтер такий. А Єрмак – стаєр. Це різні стилі менеджменту",– задумавшись, описує різницю між своїми колишнім і нинішнім босом один із заступників глави Офісу президента.

"Вони інакше розмовляють з людьми. Єрмак ставить тобі довгострокову задачу і потім слідкує за виконанням. Але не дістає тебе. Богдан міг поставити задачу і 25 раз за день набирати, уточнювати, кричати. В підсумку робиться та сама робота, але по-різному сам процес відбувається", – додає інший співрозмовник УП в керівництві ОПУ.

Попри таку разючу різницю в підходах до управління керівників, зовні життя Офісу президента видається таким самим. 

Навіть велику понеділкову нараду у президента, так звану "планірку Богдана", куди приходять представники усіх гілок влади, вирішили проводити і надалі. Правда, уже без Богдана. 

"Планірки на Банковій у понеділок збереглись. Коли Богдан тільки придумав це, то всі бухтіли, бо виглядало наче ОПУ нарізає всім задачі. Але виявилось, що це дуже класна штука, щоб синхронізувати роботу, щоб розуміти, які у кого проблеми і що буде головним на цей тиждень", – розповідає УП один із постійних учасників таких "планірок".

Однак за позірним спокоєм і стабільністю Офісу у його житті відбулося кілька важливих змін.

Після свого переходу із помічників президента в керівники Офісу Андрій Єрмак не робив жодних змін у структурі ОПУ. Всі заступники, які призначались за часів Богдана, зберегли і свої посади, і свій функціонал.

У такої неохоти Єрмака до кадрових перестановок є кілька пояснень. Насамперед він із президентом переформатовує уряд, входить у курс справ президентської вертикалі у всіх областях тощо. Для кадрових змін в Офісі поки просто немає кричущої потреби та й часу. 

Друге, не таке очевидне пояснення може ховатись в ідеї, яку Єрмак озвучив у колі вищого керівництва країни після свого призначення.

"Єрмак прийшов з ідеєю забрати взагалі таку посаду як заступники глави Офісу. Щоб був тільки він і під ним напряму керівники департаментів. Але щось він не спішить це робити",– розповідає УП один із учасників тієї розмови з Єрмаком. І пояснює:

"Я не уявляю керівника департаменту, який сам собі вирішить сходити до президента. У них інша система координат. То ми Єрмаку і пояснювали, що, якщо забрати всіх заступників, то до президента він буде ходити сам за кожною дрібницею".

Для одного глави Офісу перетравити такий вал різних питань доволі проблематично. Якщо, звичайно, монополія на вхід до кабінету президента не була початковою метою. 

Як розповідають підлеглі Єрмака, розмови про скасування посади заступників ходять уже з місяць. Проте сам Єрмак заступникам такого не озвучував. 

"Якби був спокійний час, то таку історію можна було б провести. А зараз у нас уряд недоформований. Тож нічого наче не робиться. Звичайно, якщо Єрмак хоче підписувати в день по 300-400 документів, які опрацьовують заступники, і займатися всіма їхніми справами, то можна. Але сенсу?" – говорить в розмові з УП один із заступників Єрмака.

Однак, за даними УП, зміни в Офісі у скорому часі будуть. Перш за все вони стосуватимуться медійного і комунікаційного напрямків. 

"Єрмак каже: раз уже я керую Офісом, то зміню його так, як мені здається буде ефективно. Дуже скоро комунікації ОФісу будуть виглядати взагалі інакше", – переказує слова глави Офісу співрозмовник з його найближчого оточення.

Чи означає це відставку тих людей, які займалися комунікацями в ОПУ за Богдана, як то Кирила Тимошенка чи Юлії Мендель, поки не зрозуміло.

Наразі цілком осяжна дебогданізація уже відбулась в інших інституціях.

Одразу після відставки Андрія Богдана в середовищі "Слуг народу" почалися розмови, що на вихід у прискореному режимі варто готуватись прем'єру Олексію Гончаруку та генпрокурору Руслану Рябошапці.  

Обидва отримали статус в Зе!команді і посади за сприяння Богдана, він був для них останньою лінією оборони перед президентом і його оточенням. 

Зрозуміло, що рішення відправити прем'єра і генпрокурора у відставку виношувалось Зеленським не один день. Однак Богдан до останньго знаходив аргументи відстрочувати ці рішення. 

Його відставка зробила заміну Гончарука і Рябошапки неминучими. Особливо в умовах, коли на цьому наполягав новий глава Офісу, який пропонував зняти Гончарука ще в січні, коли той приніс на Банкову свою фейкову заяву про відставку.

У новому уряді уже Єрмак, а не Богдан має одразу кількох людей, яких може вважати своїми добрими знайомими.

Ще одна сфера, якою раніше займався Богдан, а тепер мусить займатись Єрмак, це робота з парламентом.

На цьому напрямку колишній глава ОПУ подарував українській політиці таке поняття як турборежим, або, як його зневажливо називали опоненти, "зелений принтер".

Власне, своїми постійними наганяями депутатам і пресингом керівництва Ради Богдан нажив собі масу ворогів у депутатському корпусі. 

"За великим рахунком, навіть не Єрмак з'їв Богдана. Він сам себе під'їв. Оцим божевільним темпом. Його ж люди не витримують, терпіти таку "бурю і натиск" постійно не можна. Ну місяць, ну два, а далі всі хочуть передишку", – розводить рукам один із впливових депутатів "СН".

Богдан у команді Зеленського виконував роль "поганого копа". Він включався, коли у Раді буксували якісь закони, опозиція вигадувала якусь схему чи блокувала трибуну, або коли ставалось щось справді серйозне. 

Наприклад, історія з так званою "групою Павлюка", де кілька десятків мажоритарників нібито взяли гроші в людей олігарха Ахметова, за що отримали порцію праведного президентського гніву на Банковій. І саме Богдан проводив і контролював покарання "павлюківців" і розформування їхньої групи.

Єрмак у стосунках з фракцією поводиться діаметрально протилежно. Він підкреслено ввічливий, говорить лише у справах. На відміну від Богдана, у якого вистачало часу і на керівництво Ради, і на лідерів фракції, і часом на рядових депутатів, Єрмак спілкується в основному з верхівкою парламенту і "Слуги народу".

"Богдан телефонував і всім щось вставляв. Єрмак не такий. Один раз він пробував говорити, що якщо депутати не проголосують, то будуть якісь "санкції". Але ми йому одразу пояснили, що так воно працювати не буде, тиск і залякування уже не працюють. Навпаки зараз всі голоснуть "проти", чисто щоб йому насолити. І тоді він перед президентом покажеться дурнем",– розповідає в розмові з УП один із лідерів "СН". 

"І Єрмак одразу все зрозумів. Тепер ми спілкуємось дуже конструктивно", – додає він.

Сам Єрмак, як переказують співрозмовники на Банковій, хоче побудувати стосунки з усіма депутатами.

"Єрмак відкритий. Він нікому дзвонити і матюкати не буде. Навпаки, він готовий будувати стосунки з кожним окремо, хто цього захоче. Але якщо він бачитиме якісь неправильні речі, то гнів буде миттєвий і страшний", – розповідає співрозмовник з оточення Єрмака.

Щоправда, вибудовування стосунків глави ОПУ і фракції "Слуги народу" забуксувало на старті. Точкою кипіння стала активність Єрмака в Мінську.

60 депутатів президентської фракції підписали колективний лист-протест проти ідеї створення у рамках Мінської тристоронньої групи так званої "консультативної групи" з представниками ОРДЛО.

Проєвропейська опозиція одразу сприйняла цю ініціативу капітуляцією і наданням бойовикам ДНР-ЛНР суб’єктності, чого кілька років добивалась Росія.

Сам же Єрмак вважає "консультативну групу" перемогою. Як переконують в президентській команді, ця ініціатива "розбиває монополію" бойовиків на представлення у Мінську.

"Бо ж зараз у кожній підгрупі сидять представники Л/ДНР. І за великим круглим столом Тристоронньої групи сидять. І під Мінськими угодами стоїть п’ять підписів: Україна, ОБСЄ, Росія і ще два бойовика. А наших людей з Донбасу в Мінську немає, тільки з того боку. Ми хочемо це змінити", – пояснює позицію команди Зеленського один із членів Мінської групи.

Але навіть своїй фракції пояснити доцільність і суть таких домовленостей Офіс Єрмака не став, чи не зміг, довівши ситуацію до публічного демаршу своїх же депутатів.

Гасити напруження Єрмаку довелося в терміновому порядку, зустрічаючись з "зачинщиками бунту" в Офісі. 

При тому ініціатором зустрічі був не глава ОПУ, а самі "слуги". Схоже, кіношне минуле грає з Єрмаком поганий жарт, адже політика і кіно потребують діаметрально протилежних моделей комунікації.

У фільмі недомовленості, інтрига, брак інформації працюють допоміжними елементами для вибухової розв’язки. 

У політиці, а тим паче у таких темах як Донбас чи Крим, все працює навпаки - владі слід одразу викласти свої аргументи перед суспільством, зайти, так би мовити, з козирів на самому початку, щоб країна могла уникнути вибухової розв’язки.


"Тройка": Зеленський, Єрмак і Шефір


"Так завжди історично складалось, що той, хто приводить президента чи політсилу до влади, потім відходить", – розмірковує про причину відставки Богдана один із його прямих підлеглих.

"Коли ми тільки прийшли на Банкову, то Богдан сам казав, що він тут на рік максимум", – пригадує він.  

Але відхід глави ОПУ із Зе!команди – це не просто втрата попутника, яких "загубилось" уже чимало. Богдан був архітектором системи влади, в центрі якої поставлена постать президента Зеленського.

На початках роботи нової влади саме Богдан був головним радником з кадрових, економічних, юридичних та інших питань. 

Поступово у Зеленського сформувалась стала ситуативна група для прийняття рішень, куди входили Богдан, Єрмак та перший помічник президента Сергій Шефір. Саме в такому колі ухвалювались ключові рішення. 

Після відставки Богдана згаданий квартет формально перетворився на тріо, або ж "тройку", як її жартома називають депутати з президентської фракції.

Де-факто Богдан випав з цієї обойми трохи раніше. Фактичною фіксацією окремого функціонування "тройки" були співбесіди кандидатів на міністерські посади в тоді ще уряд Гончарука. Богдана на тих зустрічах не було, а Єрмак і Шефір були.

Фактично, в умовах зеленськоцентричної моделі влади саме "тройка" перетворюється на головний центр ухвалення політичних рішень, саме вона керує країною. "Тройка" визначає, кого і куди призначати, а значить, саме вона задає тон економіці, політиці та геополітиці.

Остаточний варіант ключових рішень і далі обирає особисто президент Зеленський. Однак після призначення Єрмака змінилися варіанти, між якими президент робить свій вибір.

Найяскравіше результат цієї зміни видно, якщо порівняти уряд Гончарука, який формувався за Богдана, з урядом Шмигаля, за формування якого відповідали Єрмак і Шефір. 

Остаточні кадрові рішення в обох випадках ухвалював Зеленський, але різниця між Кабміном "нових облич" Гончарука і Кабміном Шмигаля, у який прийшла ціла хвиля "людей з досвідом", в тому числі роботи на Януковича, разюча. 

У межах "тройки" є чітке розподілення ролей і сфер компетенції.

Андрій Єрмак продовжує закривати міжнародний напрямок роботи, де зараз відбувається певна зміна фокусу з тісної співпраці з західними партнерами на пошук можливих точок домовленостей з Москвою.

За Єрмаком тепер закріплена і внутрішня політика: він має забезпечувати координацію роботи уряду, його доукомплектацію, співпрацю Кабміну і Ради.

Єрмак також намагається охопити своїм інтересом всю президентську вертикаль державних адміністрацій по країні, яку безпосередньо курує його заступник Сергій Трофімов.

У Шефіра функціонал, за даними УП, інший. Давній бізнеспартнер Зеленського відповідає за спілкування з великим бізнесом і олігархами.

За візитом до олігарха Ігоря Коломойського Шефіра якось підловили журналісти програми "Схеми". Відповідаючи на питання про причину візиту, Шефір несподівано виказав ще одну свою важливу функцію: він далі веде справи "Кварталу" і узгоджує питання співпраці студії з каналом Коломойського.

Тобто людина, яка має безпосередній вплив на призначення вищого державного керівництва, досі веде справи головного бізнесу президента. 

"Шефір говорить з великими бізнесменами. Це правда. З Коломойським іде комунікація. Тяжко, але іде. З Ахметовим наче все нормально. Із крупних з Пінчуком найменше говорять. З Кучмою зустрічаються, бо він у Контактній групі. А Пінчук якось осторонь", – пояснює один із лідерів президентської партії.

Крім того, саме Шефір у Зе!команді є головним другом і точкою входу в найближче коло президента для глави МВС Арсена Авакова. Вплив останнього за нової влади ніяк не зменшився. Навпаки, зараз Арсену Борисовичу бракує хіба ракетних частин у Нацгвардії, щоб доукомплектувати підконтрольну йому армію бронетехнікою, авіацією і флотом. 

Сильною стороною Шефіра у команді президента називають обережність і виваженість

"Шефір – це як птаха на болоті. Він десять раз ніжкою попробує, чи твердо, а вже потім стане", – описує першого помічника президента один із чільних членів Зе!команди.

* * *

Виваженість – риса дуже важлива у політиці. Як і вміння ухвалювати рішення. 

Зараз президент Зеленський, його "тройка" і вся влада стоїть перед великими викликами, економічними і геополітичними передусім.

З одного боку, над главою держави нависло складне питання "ПриватБанку" і співпраці з МВФ. Для того, щоб продовжити програму Фонду, слід ухвалити закон, який забороняє повернення банків колишнім власникам. 

"Треба і банк Коломойскому не віддати, і не почати з ним війну. Або послати МВФ, або Коломойського. Але треба щось вирішувати. З цим не можна більше тягнути",– обурюється один із членів команди президента.

Друге надболюче питання, за його словами, це Росія: 

"Ми прийшли до Путіна і сказали, що давай ти зробиш нам кілька кроків назустріч, а ми тоді зможемо пояснити своїм людям, чому і нам треба якісь кроки робити. І росіяни пішли на обміни полоненими, кораблі віддали, транзит газу продовжили. А ми що? А нічого".

Додаткової вибуховості нинішній ситуації додає несформованість уряду, а точніше відсутність надійного економічного блоку. В умовах глибокої світової економічної кризи!

По суті зараз Кабмін, як і вся влада Зеленського, дуже нагадує кота Шредінгера. 

Але відповідь на питання, живі вони чи ні, з'явиться дуже скоро. Десь разом із епідемією коронавірусу, яка от-от докотиться до України.

Схожі Новини

Прокоментувати

Підписуйтесь на Перший Політичний у Facebook, щоб першими дізнаватись про найважливіші політичні новини України та Прикарпаття