Хто є хто на виборах у Раду. П’ятірка нових політичних партій

  • 8 Червня 2019, 15:03
  • 1 Коментар

До позачергових парламентських виборів в Україні залишилось півтора місяці, і політичним силам доводиться готуватися до них в авральному режимі.

Підготуватися варто й виборцям – або, принаймні розібратися, хто є хто серед нових партій, які вже висловили готовність позмагатися за депутатські мандати. Далеко не всі з них справді «нові» – деякі нашвидкуруч перейменовані старіші політичні проекти, деякі існували й раніше, але зараз їх на світло витягнуло зростання персонального рейтингу їхніх лідерів.

У цьому матеріалі свідомо не згадуємо «важковаговиків» українського парламенту, які і так добре відомі широкому загалу, а зосередимо увагу на п’яти нових назвах політичних партій, які вже фігурують у соціологічних рейтингах на виборах до Верховної Ради.

 

«Слуга народу»

 

Президент України Володимир Зеленський зі своєю командою. Фото: EPA-EFE/STEPAN FRANKO


«Слуга народу» – це перейменована «Партія рішучих змін», яка була зареєстрована ще в квітні 2016 року. Впізнавану назву, співзвучну з серіалом виробництва студії «Квартал-95», партії присвоїли в грудні 2017 року. Всерйоз розглядати цю політичну силу та її електоральні шанси стали після того, як її висуванець – комедійний актор Володимир Зеленський – переміг на президентських виборах в Україні.

Донедавна партію очолював бізнес-партнер Зеленського Іван Баканов. Після того, як Баканова призначили заступником голови СБУ, лідером партії офіційно став політтехнолог новообраного президента Дмитро Разумков.

У партії заявляють, що в основі їхньої ідеологічної платформи лежить ідеологія лібертаріанства. Водночас станом на кінець травня «Слуга народу» не мала регіональних осередків, а також чисельного складу.

Керівник виборчого штабу «Слуги народу» на пресконференції Олександр Корнієнко 27 травня заявляв, що їхня партія братиме кандидатів із бази даних людей, які долучалися до акцій, проектів команди Зеленського під час президентської кампанії та в ході самих виборів.

Також партія запустила сайт і пропонує охочим стати кандидатами у нардепи по мажоритарному округу, майбутніми політичними діячами чи волонтерами.

 

 

«Голос»

 

Святослав Вакарчук. Фото: Getty Images/Global Images Ukraine


Про створення партії «Голос» і похід на парламентські вибори її лідер – український рок-музикант Святослав Вакарчук – оголосив 16 травня цього року. Презентація цієї політичної сили відбулася на Старокиївській горі в Києві.

Тоді ж Вакарчук представив свою команду:

  • Юлія Клименко – екс-заступниця міністра економіки;
  • Ярослав Юрчишин – громадський активіст та екс-голова правління Transparency International;
  • Юрій Соколов – кардіолог, доктор медичних наук;
  • Андрій Шараскін – військовик АТО, позивний «Богема», актор і режисер, командир роти, яка захищала Донецький аеропорт;
  • Соломія Бобровська – громадська активістка, волонтерка, в.о. голови Одеської ОДА (2016–2017);
  • Павло Кухта – програмний директор партії;
  • Ярослав Железняк – радник з питань зв’язків з органами державної влади.

 

Водночас Вакарчук заявив, що не планує включати до списку партії «Голос» на парламентських виборах чинних депутатів Верховної Ради.

Оскільки до позачергових виборів не залишилось часу, щоб встигнути зареєструвати нову партію, для походу у Раду він використав маловідому «Платформу ініціатив», створену ще в лютому 2015 року. Саме вона й була перейменована на партію «Голос».

Політична сила Вакарчука декларує право-центричну і проєвропейську ідеологію, а також бажання «відділити гроші від політики і поставити людину в центр державної політики».

Разом із тим, створення регіональних осередків і розбудова парії відбуватиметься вже після 21 липня. Наразі ж вона зосередиться на виборчій кампанії. Зокрема, вже у червні з агітаційний туром відвідати понад 300 міст і містечок України, для чого розпочала збирати волонтерів.

 

«Довіряй ділам»

 

Міські голови Харкова та Одеси – Геннадій Кернес (п) і Геннадій Труханов (л). Фото: mediaport.ua


«Довіряй ділам» називають також «партією мерів». Ініціаторами її створення стали міські голови Харкова та Одеси – Геннадій Кернес і Геннадій Труханов.

Об’єднавчий з’їзд цієї політичної сили відбувся у Харкові 2 червня. Партія «Відродження» об’єдналася разом із партією «Довіряй ділам» та частиною партії «Наш край». Головою нової політичної сили обрали Кернеса.

За інформацією медіа, участь у з’їзді взяли голова Харківської облради Сергій Чернов, мер Ужгорода, голова Одеської облради, мери Чугуєва, Бахмута, Кропивницького, Покровська, заступник Нікопольського міського голови, представник Чорноморської ОТГ та інші.

У цей час біля Палацу спорту у Харкові, де проходив з’їзд партії «Довіряй ділам», відбулася акція протесту, організатори якої заявили, що з’їзд є «спробою реваншу колишніх членів Партії регіонів». Учасники акції знесли бюст радянському маршалу Георгію Жукову і встановили замість нього прапор України. Геннадій Кернес, своєю чергою, заявив, що відновить цей пам’ятник.

Наприкінці травня олігарх Ігор Коломойський визнав, що консультує новостворену «партію мерів».

 

 

«Сила і честь»

 

Ігор Смешко. Фото: Койфман Михайло/УНІАН


Партію «Сила і честь», яку очолює екс-глава СБУ Ігор Смешко, не можна назвати цілком новою. Вона брала участь у парламентських виборах 2014 року, але отримала тоді лише 0.08% голосів. Всерйоз оцінювати шанси цієї політичної сили почали лише після того, як Смешко на цьогорічних президентських виборах несподівано отримав доволі помітний рівень підтримки у першому турі – 6,04%.

За словами Смешка, їхня політична сила дотримується ідеології «консервативної демократії».

Керівником виборчого штабу партії став журналіст Дмитро Гордон, який заявив, Ігор Смешко йде на вибори до Верховної Ради, бо «планує стати прем’єр-міністром».

«Сила і честь» на з’їзді в суботу, 8 червня, має затвердити програму партії, передвиборний список і список кандидатів у мажоритарних округах.

 

 

«Українська стратегія»

 

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман. Фото: kmu.gov.ua

Самостійну політичну гру нинішній український прем’єр Володимир Гройсман відкрито розпочав після президентських виборів. Про створення власної політичної сили «Українська стратегія» він заявив 24 травня. За його словами, у партії буде центристська ідеологія, а команду збирають «по всій країні».

Невдовзі Гройсман заявив, що не планує ні з ким об’єднуватись, в тому числі і з політичною силою Петра Порошенка.

За даними ЗМІ, рішення йти на парламентські вибори самостійно, відмежувавшись від команди екс-президента, Володимир Гройсман прийняв після кількох місяців переговорів із «Народним фронтом» Арсенія Яценюка. Гройсман і Яценюк могли створити «партію двох прем’єрів», яка б складалася навпіл із соратників одного й іншого, але на заваді цьому стали прогнози щодо реального проходження представників нової партії в Раду, адже рейтинг у НФ «мінусовий».

7 червня Гройсман представив першу десятку своєї партії, в якій опинилося декілька чинних міністрів:

  • Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України.
  • Євген Нищук, міністр культури України.
  • Еміне Джапарова, перша заступниця міністра інформаційної політики.
  • Лілія Гриневич, міністр освіти і науки.
  • Олександр Саєнко, міністр Кабінету Міністрів.
  • Павло Петренко, міністр юстиції, політик та юрист.
  • Сергій Марченко, екс-заступник міністра фінансів.
  • Андрій Тетерук, депутат від «Народного фронту».
  • Павло Яблонський, секретар Вінницької міськради.
  • Віктор Єленський, депутат від «Народного фронту», релігієзнавець.


Як з’ясував Рух «Чесно», Гройсману не довелося шукати, у кого «позичити» готову партію, як це, наприклад, зробив Святослав Вакарчук. Такий майданчик у прем’єра був уже з 2015 року.

Йдеться про партію «Вінницька європейська стратегія» (ВЄС), яка на місцевих виборах 2015 провела до Вінницької міськради найбільше депутатів (зокрема, мандат отримав батько Гройсмана) та взяла посаду мера – її обійняв соратник очільника Кабміну Сергій Моргунов.

Значна частина депутатів Вінницької міської ради, яка зараз представляє ВЄС, у попередньому скликанні (2010-2015) була обрана від іншої партії – «Совість України» (від неї на другий мерський строк обрали й самого Гройсмана).

За більш ніж чотири роки існування ВЄС змінила три назви та двічі «переїжджала» – з Києва до Вінниці й навпаки. 2016 року партію перейменували на «Українську стратегію».

Джерело

Тетяна Штифурко

Схожі Новини

Коментарі

surov

2019-06-11 16:21:15

В Украине нет ни одной настоящей политической партии. Все партии — имитационного типа. Идеологии служат в качестве декораций, прикрытия. Декларируемые цели не имеют ничего общего с реальной целью — получить доступ к госбюджету, который рассматривается исключительно в качестве кормушки. Есть имитации разного направления — псевдодемократические, псевдонационалистические, псевдоантиолигархические, псевдочестные и т.д. Все эти имитационные сообщества подобраны таким образом, чтобы удовлетворить запросы разных сегментов населения, но ни в коем случае не делать того, что они декларируют.


Прокоментувати

Підписуйтесь на Перший Політичний у Facebook, щоб першими дізнаватись про найважливіші політичні новини України та Прикарпаття