Хто представлятиме українців у судах після скасування адвокатської монополії (ВІДЕО)

  • 8 Вересня 2019, 11:42

Депутати підтримали президентську ініціативу щодо скасування адвокатської монополії.

Щоправда, з певними обмеженнями: у кримінальних справах в суді інтереси постраждалого має представляти адвокат. В інших випадках це зможе робити і юрист, у якого немає посвідчення адвоката.

Наразі законопроєкт внесли в порядок денний сесії і направили на розгляд Конституційного Суду. Лише після його позитивного висновку депутати зможуть голосувати за зміни в першому читанні. Як така президентська ініціатива вплине на звичайних українців – в матеріалі 24 каналу.

 

Спеціалізація для адвоката


337 депутатів підтримали законопроєкт президента, яким пропонується прибрати з Конституції положення, згідно з яким представництво інтересів людей та компаній у цивільних, адміністративних і господарських процесах можуть здійснювати винятково адвокати. Ця вимога залишиться лише для кримінальних справ.

Законотворчість: Рада дала зелене світло скасуванню адвокатської монополії

На думку адвоката Ігната Желіховського, скасування такої монополії – достатньо демократичне рішення.

Загалом, така монополія запроваджена в багатьох країнах англо-саксонського світу. Зокрема, у США та Великобританії. Потрібно мати на увазі – на Заході, де монополія діє вже давно, є реальна спеціалізація адвокатів: сімейний направляє до вузького спеціаліста з кримінального, морського, трудового чи іншого права.

 

Як Рада голосувала за скасування адвокатської монополії – дивіться відео:

 


У тих країнах подібний підхід означає не лише закритість, тобто кастовість професії, але й високу спеціалізацію кожного з них. У цьому випадку напрошується аналогія з лікарською професією – є сімейний лікар, який направляє до кардіолога, стоматолога та інших.

В Україні, запровадивши адвокатську монополію, хотіли як краще, а вийшло як завжди. Як наслідок, багатьох юристів штучно обмежили у можливості вести справи громадян.

"В інших країнах монополію правильно вибудували: адвокатів вистачало, а послуги не коштували задорого. У нас запровадження жорсткої монополії спровокувало активну дискусію через непродуманий механізм її реалізації",– вважає адвокат Василь Мірошниченко.

До речі, свого часу, коли запроваджувались юридичні консультації, всім охочим із дипломом правника, дали можливість автоматично отримати посвідчення адвоката. Увівши адвокатську монополію, подібного не зробили.

 

Штучний дефіцит фахівців


Запроваджуючи монополію, сподівались на покращення якості адвокатських послуг за рахунок спеціалізації. На практиці монополію запровадили, але не забезпечили достатньої кількості фахівців.

На переконання Василя Мірошниченка, не логічно було одразу створювати штучний дефіцит. Якщо нестачу адвокатів не відчували в Києві, де працює 5 тисяч фахівців і ще 5 тисяч в області (допомагають і в столиці), то в регіонах ця проблема була актуальною. Тому там вартість адвокатських послуги різко зросла.

"Для держави скасування адвокатської монополії – можливість максимального використання органами держвлади та місцевого самоуправління штатних правників та юристів для представництва в судах. Тобто бюджетні видатки будуть достатньо прозорими та зрозумілими",– наголошує Ігнат Желіховський.

 

Якісні послуги не бувають дешевими


Як роз'яснює адвокат АФ Pragnum Ігор Бенько цей законопроєкт дійсно має на меті забезпечення права кожного на отримання професійної правничої допомоги через скасування адвокатської монополії, але лише концептуально. А все тому, що викладення однієї статті Конституції в іншій редакції та виключення одного підпункту перехідних положень, вочевидь, недостатньо для реалізації цієї мети.

"Без внесення змін до процесуальних кодексів та інших нормативних актів монополія адвокатури продовжить діяти, незважаючи на пряму норму Конституції. Адже, саме процесуальне законодавство містить спеціальні норми, що регулюють представництво інтересів у судах адвокатами",– додає Ігор Бенько.

На його думку, якщо цей закон запрацює в такому вигляді, це спричинить правову невизначеність та необхідність прийняття низки додаткових законопроєктів щодо внесення змін до процесуальних кодексів для приведення їх у відповідність Конституції.

Ігор Бенько вважає, що за таких умов  – наразі рано говорити про скасування адвокатської монополії.

Натомість, його колега Василь Мірошниченко переконаний, що зміна в законі логічна і правильна. Таким чином, ми повернулись до ситуації 2011 року, коли діяла часткова монополія, а саме – обов'язкове представництво інтересів у кримінальних справах. В такому випадку в суді справу повинен вести професіонал, який має обов'язки і несе відповідальність за свої помилки.

Приміром, загальновідома історія, коли адвокат переконував клієнтів, що вони можуть вирощувати коноплю, а насправді ця порада була хибною. Тоді суд стягнув з адвоката значну суму за некомпетентні поради.

Звичайний юрист менше обмежений і відповідальний перед клієнтом, ніж адвокат, тому в кримінальних справах виставлений ще один бар'єр – присутність адвоката. Адже для того, щоб отримати таке посвідчення, потрібно здавати додатково екзамен.

Погоджується з колегою й Ігнат Желіховський, у нього не виникає сумніву щодо правильності норми, яка закріплює за адвокатами необхідність представництва інтересів людини у кримінальному провадженні. Тобто, у таких важливих справах, як кримінальне обвинувачення, держава максимально піклується щодо якості послуг, унеможливлюючи помилки правників чи юристів.

Насамкінець адвокати сходяться в одному – клієнт, який переживає за результат, завжди обирає якісні та професійні послуги, навіть якщо вони й коштують дорожче.

 

Схожі Новини

Прокоментувати

Підписуйтесь на Перший Політичний у Facebook, щоб першими дізнаватись про найважливіші політичні новини України та Прикарпаття