Важливо

Кнопкодавство – (не) злочин. Парламент розгляне законопроект Стефанчука

  • 28 Жовтня 2019, 16:31

Уже першого місяця роботи Верховної Ради України 9-го скликання Рух ЧЕСНО заскочив на неособистому голосуванні кількох народних депутатів, двоє з яких представляють провладну партію "Слуга народу".

Цього тижня парламент розгляне пропозицію щодо запровадження для нардепів кримінальної відповідальності за кнопкодавство. Автором ініціативи є перший заступник голови ВРУ, представник Президента України в парламенті Руслан Стефанчук.

У своєму законопроекті №2148 він пропонує карати порушників процедури особистого голосування штрафами в розмірі 51-85 тис. грн. Документ майже ідентичний до проекту закону №10394, котрий у червні цього року ініціював Президент Володимир Зеленський.

Глава держави вніс його до тодішньої ВРУ 8-го скликання, проте народні обранці так і не спромоглися розглянути той законопроект.

Альтернативою ініціативі Стефанчука є проект №1127. Його автори – троє нардепів від "Опозиційної платформи – За життя" (ОПЗЖ) – запропонували карати кнопкодавів штрафом у розмірі 17 тис. грн, а тих, хто й далі порушуватиме ч. 3 ст. 84 Конституції України, – або арештом, або обмеженням волі, або ув'язненням до двох років.

Проте можна бути певним, що парламент, де однопартійну більшість має "Слуга народу", підтримає законопроект Стефанчука.

Головним з підготовки обох проектів до розгляду у ВРУ є Комітет з питань правоохоронної діяльності. На своєму засіданні 9 жовтня він рекомендував парламенту взяти за основу законопроект №2148.

Рух ЧЕСНО проаналізував виступи присутніх на тому засіданні, аби з'ясувати, як нардепи ставляться до ідеї криміналізації кнопкодавства. Якщо коротко: депутати не одностайні щодо необхідності запровадження кримінальної відповідальності.

Додатково ми ознайомилися з висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради, яке також висловило низку зауважень до законопроекту Стефанчука.


Вирок суду як підстава для позбавлення мандата

Презентувати законопроект №2148 на засідання комітету прийшов його автор. На початку свого виступу Руслан Стефанчук констатував, що зараз немає дієвих інструментів, які б дали змогу швидко побороти кнопкодавство.

Сенсорну кнопку, котра вже понад 10 років умонтована в пульти для голосування в сесійній залі парламенту, Стефанчук критикує: мовляв, вона реагує на тепло людського тіла, а тому її можна легко обдурити використаною жуйкою (до речі, в експертному середовищі про це іншої думки).

Натомість у команді Президента хочуть обладнати залу ВРУ біометричними кнопками, що реагуватимуть на відбитки пальців нардепів. Проте швидкого втілення цієї ідеї в життя не обіцяють (імовірно, нова система в разі її запровадження запрацює хіба що в 10-му скликанні).

Покласти край кнопкодавству мав би проект змін до Конституції №1027, внесений Зеленським. Цим документом Президент, зокрема, запропонував позбавляти нардепа мандата за неособисте голосування.

Наразі цей законопроект перебуває на розгляді в Конституційному Суді України, але, навіть якщо КСУ дасть свій висновок щодо нього під час поточної сесії ВРУ й депутати встигнуть попередньо його схвалити, остаточно ухвалити його як закон вони зможуть лише на наступній сесії, тобто не раніше ніж у лютому 2020 року.

З огляду на це Стефанчук запропонував законопроект №2148 як, на його думку, найпростіше й найшвидше розв'язання проблеми кнопкодавства, що не потребує фінансових витрат і складних законодавчих процедур.

Згідно з проектом, неособисте голосування стане кримінальним правопорушенням (відповідна стаття з'явиться у Кримінальному кодексі України), за яке нардепа-порушника каратимуть штрафом від 3 до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів (51-85 тис. грн).

Провину народного обранця доводитимуть у суді, а досудове слідство вестиме Державне бюро розслідувань.

Перший віце-спікер зауважив, що питання міри покарання за кнопкодавство є другорядним. Ключовим є те, що нардепа, котрого суд визнав винним, можна буде позбавити мандата: згідно з ч. 2 ст. 81 Конституції України, однією з підстав для дострокового припинення повноважень депутата є набрання обвинувальним вироком щодо нього чинності.

"Не питання в санкціях, які наставатимуть, питання у факті: є кримінальне провадження, є вирок суду – є підстава для того, щоб особа попрощалася з депутатським мандатом", – наголосив Стефанчук.

Також він переконаний, що запропонована криміналізація кнопкодавства має насамперед превентивну, а не каральну функцію:

"Хай ця стаття [Кримінального кодексу] не буде використовуватися, але нехай вона буде реальним механізмом впливу на свідомість людини, яка більше не зможе проголосувати [за іншого нардепа], а потім говорити: "Це я випадково… це я не подумав..."

Наостанок Стефанчук під час свого виступу висловив сподівання, що 9-те скликання ВРУ стане останнім, де зафіксували факти неособистого голосування.

Додамо, що нардепи від "Слуги народу" Олена Копанчук і Сергій Литвиненко, котрих Рух ЧЕСНО впіймав на кнопкодавстві, відмовилися виконувати меморандум, який самі ж підписали напередодні виборів.

Замість того, аби, згідно з меморандумом, скласти мандати, вони вигадали для себе досить легке покарання за кнопкодавство – пообіцяли віддати місячну зарплату на благодійність.

Під час прес-марафону 10 жовтня Зеленський розповів, що "слуги"-кнопкодави "вибачались і плакали", а також обіцяли, що "такого більше не буде". На думку гаранта Конституції, одне порушення Основного закону можна пробачити.

 

Кнопкодавство з необережності

Висновок стосовно законопроекту Стефанчука готував підкомітет з питань кримінального законодавства та протидії злочинності. Його голова, нардеп від "Слуги народу" Олександр Бакумов повідомив, що він і його колеги розглянули також альтернативний проект закону – №1127 авторства депутатів від ОПЗЖ Нестора Шуфрича, Василя Німченка й Вадима Рабіновича.

Порівняно з цим документом, ініціатива Стефанчука є змістовнішою та ґрунтовнішою, адже пропонує зміни не лише до Кримінального кодексу, а й до Регламенту ВРУ та закону "Про статус народного депутата України" – наголосив Бакумов.

Тому, резюмував він, підкомітет вирішив, що №2148 парламенту слід узяти за основу, а №1127 – відхилити. Проте нардеп висловив одне зауваження: під час підготовки до другого читання в законопроекті варто зафіксувати, що кримінальна відповідальність наставатиме лише в разі умисного неособистого голосування.

"Цей злочин можна вчинити з необережності: наприклад, переплутати картку. Може бути, що депутат уставив картку, проголосував, а виявилося, що це картка іншого нардепа", – пояснив Бакумов (щоправда, на кожній картці розміщене фото її власника, тому переплутати доволі складно, – прим. ЧЕСНО).

Нардеп від "Європейської солідарності" Сергій Алєксєєв запропонував зауваження стосовно умисності кнопкодавства зафіксувати в рішенні комітету, що й було зроблено. (До речі, Рух ЧЕСНО чотири рази ловив Алєксєєва на неособистому голосуванні у Верховній Раді 8-го скликання, де той був депутатом від "Блоку Петра Порошенка". Можна припустити, що в тих випадках він свідомо й умисне порушував Конституцію).

 

Законопроект на емоціях?

Інші члени правоохоронного комітету теж висловили низку зауважень до законопроекту Стефанчука. Ключове запитання: чи варто взагалі криміналізувати кнопкодавство?

На погляд нардепа від "Голосу" Андрія Осадчука, найдоцільнішим покаранням для кнопкодава є ефективний механізм позбавлення мандата, а от спроба запровадити кримінальну відповідальність за неособисте голосування продиктована емоціями. Ось які аргументи проти криміналізації кнопкодавства навів депутат:

  1. Притягнення до кримінальної відповідальності – складна й довготривала процедура, що стає на заваді швидкому покаранню порушника (яке зрештою може й не настати, – прим. ЧЕСНО).
  2. Питання масштабу шкоди, якої кнопкодавство завдає суспільним інтересам, є дискусійним. "Ми розуміємо, що є купа дій чиновників, які наносять величезну шкоду суспільству, але вони є адміністративними злочинами або взагалі дисциплінарними. З академічної точки зору ця дія [кнопкодавство, – прим. ЧЕСНО] навряд є аж такою жахливою для інтересів суспільства", – вважає Осадчук.
  3. Перш ніж криміналізувати кнопкодавство, необхідно вжити всіх заходів, аби мінімізувати ризик порушення процедури особистого голосування. Як приклад такої мінімізації Осадчук навів сенсорну кнопку в Київраді, де він у 2015-2019 роках був депутатом. Політик запевняє, що жодною теплою жуйкою, як гадає Стефанчук, цю систему не надурити.
  4. Презентування криміналізації кнопкодавства як тимчасового заходу, доки до Конституції не внесуть норми про позбавлення мандата, не є доречним.

"Я не думаю, що зміни до Кримінального кодексу можна вносити як тимчасовий запобіжний захід на чотири місяці... Якщо, не дай боже, [упродовж цього періоду] хтось буде кнопкодавити, ми ці чотири місяці спокійно проживемо, а потім з величезним задоволенням підтримаємо ті зміни до Конституції", – наголосив нардеп від "Голосу".

Стефанчук, звісно, не погодився із сумнівами Осадчука щодо загрози суспільству, яку становить кнопкодавство.

"Я вважаю, що цей злочин є суспільно важливим, як ніякий інший. Тому що людина, яка вчиняє це діяння, бере на себе відповідальність за волевиявлення від імені великої кількості громадян, які делегували це іншій особі. Скажіть, чи не тягне це на суспільну значимість? Мені здається, що тягне", – заявив перший віце-спікер.

За словами Стефанчука, кожне рішення Верховної Ради має "економічну оцінку", а отже, рішення, голосування за яке спотворене через кнопкодавство, завдає певної шкоди в економічному вимірі.

Реагуючи на виступ першого заступника голови ВРУ, Осадчук запитав у нього, чи потрібно в такому разі запроваджувати кримінальну відповідальність за неособисте голосування для депутатів місцевих рад. Стефанчук відповів, що тут треба діяти за принципом "крок за кроком", тому спочатку – Верховна Рада.

"Ця ініціатива – рефлексія на той стан, який є сьогодні в державі. Давайте зробимо спочатку це. Якщо превентивна функція унеможливить у подальшому будь-яке кнопкодавство, я вважатиму, що ми діємо в ситуації "win-win" – "виграв-виграв", – резюмував він.

"Давайте позбавлення волі років на десять!"

Були й ті, хто повністю підтримав законопроект Стефанчука. Так, нардеп від "Слуги народу" Владлен Неклюдов назвав його "дуже вчасним".

"Я вважаю, що запропонований механізм притягнення до кримінальної відповідальності – це, перш за все, реалізація не каральної, а превентивної функції права. Профілактика хвороби дешевша за її лікування. Це буде запобіжник: усі депутати матимуть собі на увазі, що так робити не можна, і сто разів подумають, перш ніж приймати таке рішення", – наголосив Неклюдов.

А депутат від ОПЗЖ Григорій Мамка поцікавився, чому законопроект передбачає за кнопкодавство кримінальну відповідальність, однак санкцією є лишень штраф.

"Якщо ми таку умисну дію криміналізуємо, то чому ми ставимо тільки штрафи? Давайте позбавлення волі років на десять!" – жартома сказав він, спровокувавши сміх у залі.

"Давайте вже громадські роботи!" – сміючись відповів Стефанчук.

"Якщо в нас штраф, то це адміністративна відповідальність. Якщо ж криміналізація, то має бути відповідне покарання. Наприклад, є обмеження волі та штраф як альтернатива", – пояснив свою думку Мамка, але однодумців не знайшов.

У підсумку Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді ухвалити законопроект №2148 у першому читанні за основу, а №1127 – відхилити.

 

Що кажуть експерти

Головне науково-експертне управління (ГНЕУ) Апарату Верховної Ради у висновку щодо законопроекту Стефанчука виклало зауваження, співзвучні з тезами Осадчука. На думку фахівців цього підрозділу, кнопкодавство не є аж таким небезпечним для суспільства, аби визнавати його за злочин.

"Саме по собі здійснення народним депутатом будь-яким способом голосування на пленарному засіданні ВРУ замість іншого нардепа не тягне за собою заподіяння істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі", – вважають у ГНЕУ.

Експерти наголосили: про істотну шкоду можна вести мову лише в тому разі, якщо закон отримав необхідну для ухвалення кількість голосів саме завдяки кнопкодавству.

У ГНЕУ також звернули увагу на складність і тривалість процедури притягнення до кримінальної відповідальності. Загалом, експерти вважають, що криміналізувати те чи інше діяння варто тільки в тих випадках, "коли боротьба з відповідним явищем іншими засобами є неефективною". (До речі, у Національному інституті стратегічних досліджень, навпаки, запропонували криміналізувати кнопкодавство, аби це було сумірно незаконному голосуванню громадянина на виборах більш ніж один раз (ст. 158-1 КК).

Ось іще деякі зауваження ГНЕУ до законопроекту Стефанчука:

  • Проект передбачає, що виявляти факти кнопкодавства та повідомляти про них головуючого на засіданні може лише нардеп (власне, ця норма присутня в ч. 3 ст. 47 Регламенту й зараз, – прим. ЧЕСНО), а це, на думку експертів, "знижує можливості виявлення відповідних правопорушень".
  • Автор пропонує, щоб закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування. У ГНЕУ ж наголошують: для того, аби виявляти кнопкодавство за цим законом, потрібен час для підготовки й переобладнання сесійної зали ВРУ.
    Отже, законопроект №2148 Верховна Рада розгляне вже цього вівторка, 29 жовтня. Найімовірніше, документ візьмуть за основу, а далі нардепи пропонуватимуть до нього свої поправки. Тож під час підготовки до другого читання законопроект зазнає змін, можливо, навіть кардинальних.

Схожі Новини

Прокоментувати

Підписуйтесь на Перший Політичний у Facebook, щоб першими дізнаватись про найважливіші політичні новини України та Прикарпаття