Критик Путіна та України: "темна конячка" президентських виборів у Польщі

  • 16 Лютого 2020, 09:02

Минулого тижня спікер Сейму Ельжбета Вітек оголосила, що 10 травня громадяни Польщі підуть на виборчі дільниці.

Вибори президента закривають виборчий сезон в країні. Він почався восени 2018 року, коли в Польщі проходили місцеві вибори. Після них поляки обирали своїх представників до Європарламенту, а згодом – депутатів Сейму і Сенату.

Для опозиції ці президентські вибори – останній шанс позбавити правлячу партію "Право і справедливість" (ПіС) монополії на владу. Перемога чинного президента Анджея Дуди дасть можливість ПіС продовжувати відносно (враховуючи відсутність більшості в Сенаті) стабільне, консенсуальне керування державою.

Натомість поразка чинного президента послабить нинішній уряд і, можливо, принесе негаразди в ряди партії влади.

При цьому високі рейтинги Анджея Дуди не дають йому гарантій переобрання на другий термін. Зокрема, він стикнувся з новою проблемою – загостренням конкуренції на правому фланзі.

 

Вибори з одним лідером

Попри кілька скандалів, що призвели до погіршення відносин чинного президента Дуди з правлячою партією, в ПіС всерйоз не розглядали можливість заміни його кандидатури на виборах 2020 року.

І хоча ще рік тому в ЗМІ розмірковували про можливість висунення партією влади іншого кандидата, жодних факторів, які свідчили на користь такого сценарію, так і не виникло.

Кандидатом від найбільшої опозиційної партії "Громадянська платформа" виступить ексспікер Сейму Малгожата Кідава-Блонська, а від Польської селянської партії в президенти висунеться колишній міністр праці і соціальної політики Владислав Косиняк-Камиш.

Від блоку Лівих сил в президенти балотуватиметься політик, відкритий гей Роберт Бедронь, проєкту якого пророкували зліт на парламентських виборах.

Кандидатом у президенти від ультраправої популістської партії "Конфедерація" стане політик з помірними консервативними поглядами Кшиштоф Босак.

Ще одним учасником президентських перегонів є кандидат, який позиціонує себе як людину "не зі світу політики" – шоумен Шимон Головня. Сьогодні опитування дають йому підтримку близько 10% виборців. Таким чином, він є третім за популярністю політиком, який претендує на посаду президента.

У рейтингу Головні безумовно важливим є елемент свіжості (нового обличчя), однак без належного підходу до виборчої кампанії і чіткої стратегії його проєкт почне здуватися на тлі активності досвідчених політиків.

Чинного президента Польщі готові підтримати близько 40% виборців.

Більш того, жодних чинників, які могли б якось зіпсувати рейтинги Дуди, на сьогодні немає.

Наприклад, судова реформа, проведена "Правом і справедливістю", яка викликає критику міжнародної спільноти, є надто складною темою для переважної маси населення, а тому її загроза для рейтингів поки що не настільки очевидна. 

Втім, не варто забувати, що колишній президент Польщі Броніслав Коморовський мав перед виборами 2015 року навіть вищі рейтинги, ніж Дуда сьогодні, а результат нещасливої ​​для лібералів гонки усім нам відомий.

Згідно з опитуваннями, основним опонентом Дуди буде Малгожата Кідава-Блонська, яка перебуває на відносно безпечній відстані від чинного президента – її підтримують 21-24% респондентів.

Але варто взяти до уваги, що активна фаза виборчої кампанії ще не почалася, а за наявності дієвої стратегії у опозиції все ще може змінитися.

Ймовірно, що під час виборчої кампанії опозиція спробує прив'язати ці вибори до ширшого контексту – легітимізації влади ПіС.

В голови виборців намагатимуться вкладати думку, що, голосуючи за Дуду або за кандидата від опозиції, він приймає рішення про сприйняття чи несприйняття нинішньої влади загалом. А як показали торішні парламентські вибори, зараз ПіС почувається більш ніж впевнено.

 

Альтернатива на правому фланзі

У такій ситуації, на думку частини польських політичних аналітиків, все ж причиною для тривоги у Анджея Дуди може стати кандидат від ультраправої "Конфедерації" Кшиштоф Босак.

При цьому, на відміну від своїх однопартійців, яких характеризують в основному як популістів, Босак має помірні праві, консервативні погляди, і тому виникає припущення, що він зуміє нагадати виборцю "молодшу версію" чинного президента.

На користь цієї думки слід додати, що Босак може зробити ставку в кампанії на наявність альтернативи на правому фланзі, якої раніше практично не було.

Вибір Босака як кандидата в президенти від "Конфедерації" негативно сприйняв і розкритикував один із лідерів партії Януш Корвін-Мікке, який відомий своїми неоднозначними заявами, в тому числі пропутінськими й антиукраїнськими.

На його думку, партії слід було висунути в президенти Гжегожа Брауна, який також славиться досить одіозними заявами.

Ці внутрішньопартійні суперечності свідчать про те, що в "Конфедерації" утворилося як мінімум два протилежних табори. І один з них бачить необхідність рухатися "далі", тобто знижувати рівень радикальності заяв та ідей з метою розширити коло симпатиків і вийти на більш масового виборця.

Саме прихильники такої стратегії розвитку і обрали Босака за кандидата.

Ця стратегія "Конфедерації", ймовірно, працює на перспективу, адже в короткі терміни очищення настільки запущеної партійної репутації видається дуже складним завданням.

Щоб притягнути до себе виборців, "Конфедерації" треба довести, що вона більше не є проросійською партією.

З цією метою Босак не так давно розкритикував промову Путіна в Ізраїлі, заявивши, що Польща опинилася всередині дезінформаційної кампанії і дипломатичної війни, розпочатої Росією. Це суттєва корекція курсу "Конфедерації" – раніше в цій партії більш схвально відгукувалися про політику Кремля.

Втім, одночасно заяви Босака про Україну дають зрозуміти, що він є прихильником перегляду відносин між Києвом і Варшавою, зробивши їх більш жорсткими. Такі погляди на польсько-українські відносини загалом є характерними для більшості його однопартійців.

На думку Босака, збільшення міграції з України приведе Польщу до негативних наслідків у майбутньому, а саме до "напруженості в парламенті" і конфліктів на ґрунті історичної політики. Він критикує нинішню східну політику ПіС, характеризуючи її як "банкрута".

Треба зазначити, що такий погляд на відносини з Україною і українських іммігрантів може знайти прихильників навіть серед цілком помірних виборців. 

Якщо Босак і не виграє вибори, то у нього може вийти "відкусити" в першому турі кілька відсотків від рейтингу Дуди, що сьогодні є критично важливими для чинного президента. І Дуда разом з ПіС чудово усвідомлюють наявність ризиків, про що свідчить очевидне загострення риторики президента Польщі.

Останнім часом Дуда зробив кілька неоднозначних заяв про судову реформу і суддів. Наприклад, говорячи про Дисциплінарну палату Верховного суду, він заявив, що якщо серед суддів знайдуться "чорні вівці, то вони мають бути швидко еліміновані".

Ця ескалація і агресія апелюють до радикально правого виборця, який традиційно голосує за "Конфедерацію", і є реакцією на спробу конкурентів провести ребрендинг.

Однак такі дії президента можуть призвести до небажаного результату і лише відштовхнути частину поміркованих виборців, яких вже буде чекати "нова" "Конфедерація".

Джерело

Схожі Новини

Прокоментувати

Підписуйтесь на Перший Політичний у Facebook, щоб першими дізнаватись про найважливіші політичні новини України та Прикарпаття