Медіанаступ: як у "Слузі народу" змінюють правила роботи ЗМІ та соцмереж

  • 25 Січня 2020, 17:02

Команда влади нарешті презентувала свої плани щодо регулювання роботи української медіасфери.

Про те, як будуть працювати ЗМІ, що чекає користувачів Facebook і Telegram, яку інформацію можна буде розповсюджувати та яка відповідальність передбачена за порушення – у матеріалі РБК-Україна.

Ідеї про регулювання медіа-простору розроблялися в штабі Володимира Зеленського ще під час минулорічних президентської та парламентської кампаній.

І поки деякі видні представники нової влади давали зрозуміти журналістам, що тепер можуть комунікувати з суспільством і без їх допомоги, паралельно напрацьовувалася концепція нового медійного закону.

Восени минулого року концепцію представили медійній спільноті, а перед самим Новим роком офіційно зареєстрували у Верховній раді відповідний законопроект.

Попереднє обговорення цих ініціатив, очевидно, зіграло свою роль. Приміром, у законопроекті не виявилося норми про санкції проти збиткових ЗМІ, яка в українських умовах могла б знищити абсолютну більшість каналів, газет, інтернет-видань і т. д.

Але все ж ряд норм, які викликали неоднозначну реакцію у медійного ринку, в законопроекті залишили. Його авторами виступили низка депутатів "Слуги народу", зокрема, екс-керівник каналу "1+1" Олександр Ткаченко і один з головних стратегів кампаній Зеленського та "Слуги народу" Микита Потураєв, а також депутат від групи "За майбутнє" Ірина Констанкевич.

 

Новини для блогерів


Об'ємний документ на 175 сторінок повинен замінити кілька профільних медійних законів, наприклад, "Про телебачення і радіомовлення", "Про інформаційні агентства" і т. д., які автори закону вважають застарілими.

"Нинішнє законодавство у сфері ЗМІ, прийняте у 1993-2006 роках, застаріло і не відповідає сучасному рівню технологічного розвитку у сфері медіа", – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.

В якості прикладу наводяться повна відсутність нормативної бази для ОТТ-сервісів (на зразок Netflix) і платформ загального доступу (як Facebook).

У законопроекті дається широке визначення самого поняття "медіа" – засіб масової інформації в будь-якій формі, який періодично або регулярно виходить у світ під постійною назвою.

З огляду на таке формулювання, відповідно, широкий і перелік тих, на кого будуть поширюватися норми нового законопроекту. Крім звичних телебачення, радіо, газет і журналів, це і онлайн-ЗМІ, нелінійні медіа-сервіси (той же Netflix) і соцмережі, а також месенджери на кшталт Telegram.

Для онлайн-ЗМІ надається можливість добровільної реєстрації в якості медіа.

Навколо того, чи будуть норми нового законопроекту зачіпати користувачів Facebook і авторів каналів в Telegram, в останні тижні йдуть найбільш запеклі суперечки.

Тим більше, багато Facebook-сторінок українських політиків, журналістів, активістів, волонтерів і т. д. мають в десятки разів більшу аудиторію і вплив, ніж "форматні" онлайн-ЗМІ. Як і Telegram-канали, які стрімко набрали популярність за останній рік-півтора, зокрема анонімні.

Автори ініціативи запевняють, що звичайних користувачів Facebook нові норми не торкнуться, вказуючи на норму про те, що "фізичні особи, які поширюють масову інформацію", не є суб'єктами законопроекту. Як, приміром, і сайти оголошень або пошуку нерухомості.

А ось якщо надані сервіси можуть оплачуватися громадянами України, або ж вони розміщені в доменній зоні .UA або .УКР, закон на них поширюватися буде.

"Регулювати всіх блогерів просто немає сенсу. Але якщо вони почнуть порушувати норми закону, наприклад, про декомунізацію або заборону пропаганди країни-агресора, регулятор зможе на це відреагувати", - сказав РБК-Україна Ігор Розкладай, юрист Інституту Медіа Права та співавтор законопроекту.

Це буде стосуватися і блогерів з Facebook, YouTube і інших платформ. Складніше з Telegram, пояснює Розкладай, оскільки у цього месенджера взагалі немає жодних політик щодо свого контенту, і чи виконає він рішення українського суду про блокування якогось каналу – питання відкрите.

Крім того, буде грати роль та популярність блогера – для користувача з сотнею підписників і для володаря мільйонної аудиторії штрафи напевно будуть відрізнятися.

Займатися всіма цими питаннями буде регулятор – Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, повноваження якої істотно розширюються. Принцип призначення його членів при цьому не змінюється – по чотири представника від президента і від Верховної ради.

Нацрада зможе застосовувати до медіа, які порушує вимоги закону, різні санкції: починаючи з припису виправити всі недоліки і до відкликання ліцензії або блокування сайту.

Останнє можливе тільки за рішенням суду, причому одного – за законом, пов'язані з медіа-сферою справи буде розглядати скандально відомий Окружний адміністративний суд Києва. Причому у випадку "особливої суспільної важливості" рішення по медіа-кейсам він повинен буде приймати за два дні.

 

Заборонені теми


Десятки видів можливих порушень, які можуть здійснювати медіа, в законопроекті діляться на три категорії: незначні, значні та грубі. Вони прописані окремо для аудіовізуальних, друкованих, онлайн-ЗМІ, провайдерів і т. д.

Наприклад, у випадку онлайн-ЗМІ відсутність на сайті вихідних даних буде вважатися значним порушенням. За це передбачається штраф на суму до п'яти розмірів мінімальної зарплати, тобто близько 23,5 тисяч гривень.

А ось якщо будь-яка соцмережа не зможе забезпечити перевірку мінімального віку користувачів, і неповнолітні отримають доступ до інформації, яка "зашкодить їх фізичному, моральному або ментального розвитку", за це доведеться заплатити від 47 до 354 тисяч гривень.

Найбільші штрафи за грубі порушення на мільйони гривень можуть платити всеукраїнські телеканали. Розповсюдження порнографії, пропаганда наркотиків, а також програм, в яких "користувачам надаються послуги з ворожіння" на телебаченні та в інших аудіовізуальних медіа, вважається значним порушенням і може обійтися штрафом до 10% ліцензійного збору.

Також в законі дуже докладно прописані обмеження на інформацію, яку можна поширювати у будь-яких видах ЗМІ. Частина обмежень цілком звична і вже міститься в багатьох інших законах: заклики до насильницької зміни державного устрою, розв'язування агресивної війни, розпалювання ворожнечі за національною, релігійною або іншою ознаками і т. д.

Крім того, буде заборонено поширювати інформацію, в якій "заперечується або виправдовується злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", а також злочинний характер нацистського режиму.

Не можна буде створювати позитивний образ діячів радянських часів (крім тих випадків, коли вони розвивали українську науку і культуру), а також виправдовувати переслідування борців за незалежність України у 20 столітті.

Окремо вказані обмеження, пов'язані з російською агресією. Зокрема, це заборона на популяризацію країни-окупанта та її посадових осіб, а також розповсюдження матеріалів за участю осіб, які становлять загрозу українському медиапростору. Поіменний список буде складатися і доповнюватися Нацрадою з подачі СБУ або за власною ініціативою.

Не зможуть працювати в Україні ЗМІ, які належать, фінансуються або контролюються громадянами РФ або зареєстрованими в РФ юрособами. І в цілому законопроект зобов'язує всі ЗМІ розкривати структуру власності і вказувати всіх бенефіціарів.

Головне науково-експертне управління Верховної ради у своїх висновках до законопроекту запропонувало відправити його авторам на доопрацювання. Серед численних зауважень – розмитість формулювань, оціночні судження, плутанина з термінами і т. д.

Термінологію однією з проблем законопроекту називає і виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк.

"У проекті закону згадуються, наприклад, "пропаганда" або "мова ворожнечі", але визначення цих термінів взагалі не дано. В таких умовах ці норми або не працюватимуть, або будуть використовуватися для маніпуляцій", - сказала Романюк РБК-Україна.

Серед інших зауважень до законопроекту – він ніяк не допомагає провести деолігархізацію медіа. Також питання викликає передбачений механізм "спільного регулювання" у сфері медіа.

Передбачається, що учасники медіа-ринку створять орган, який буде виписувати правила та кодекси поширення інформації і надавати Нацраді свої експертні висновки.

Але медиаспільнота в Україні дуже далека від єдності, редакції розділені за політичними і ціннісними засадам, між багатьма журналістами є натягнуті стосунки, аж до особистої ворожнечі.

І уявити, що ці люди зможуть спільно створити орган, який користувався б загальним авторитетом на медіа-ринку, фактично неможливо – швидше, різні журналістські "тусовки" спробують створити різні альтернативні об'єднання.

"В цілому, цей законопроект консервує поточну ситуацію в сфері медіа, а при песимістичному розвитку подій – створить умови для прямого втручання держави у роботу ЗМІ", - констатувала Романюк.

Один з авторів законопроекту, депутат Євгенія Кравчук запевнила РБК-Україна, що до другого читання вдасться зняти багато зауважень, зокрема, більш чітко прописати всі дефініції.

Також автори законопроекту планують ще до першого читання розпочати серію зустрічей з усіма професійними спільнотами, яких він торкнеться: провайдерами, журналістами, блогерами і т. д.

"Ми постараємося розвіяти міфи, які існують навколо законопроекту, наприклад, про те, що він введе цензуру. Тоді як цензура в тексті заборонена окремим пунктом", - сказала Кравчук.

До того, що монобільшість збирається зацензурувати медіа-простір, апелюють і критики законопроекту в парламенті, в першу чергу, в "Опозиційній платформі "За "Життя".

У запалі дискусій там його навіть порівнюють із цензурними порядками у нацистській Німеччині. Але і без ОПЗЖ голосів за цю ініціативу, кажуть у "Слузі народу", повинно вистачити.

Очікується, що в першому читанні його проголосують незабаром після відкриття нової сесії в лютому, а в цілому – в березні.

 

Кінець епохи анонімності


У минулу п'ятницю, 17 січня, була публічно представлена ще одна ініціатива влади в медіа-сфері, яка може стати ще більш резонансною – законопроект про протидію дезінформації.

Його остаточний текст повинні оприлюднити на сайті Міністерства культури, молоді та спорту сьогодні, але основні його положення вже зрозумілі з презентації.

Ключове поняття законопроекту – недостовірна інформація, тобто неточні, неповні або вигадані дані. Якщо ця недостовірна інформація стосується "питань, що становлять суспільний інтерес", вона вже називається дезінформацією.

У розумінні авторів закону суспільний інтерес представляє інформація з питань державного суверенітету, національної безпеки, життя і здоров'я громадян, навколишнього середовища і т. д. – трактування дуже широке і не вичерпне.

При цьому оціночні судження, сатира, пародія і навіть недобросовісна реклама дезінформацією не вважаються.

Головна відповідальність по боротьбі з фейками буде лежати на уповноваженому з питань інформації, який буде моніторити медіа-простір, перевіряти інформацію, звертатися в суди і до правоохоронців.

При цьому третє за рік розміщення дезінформації буде каратися штрафом до 1000 мінімальних зарплат (близько 4,7 млн гривень), а при відмові цю інформацію добровільно спростувати – в два рази більше.

Щоб знайти того, хто буде ці штрафи платити, не тільки інтернет-ЗМІ, але і звичайні користувачі Facebook, YouTube, Twitter і подібних сервісів будуть зобов'язані розміщувати свої ідентифікаційні дані. А хостинги і провайдери таких платформ повинні мати представництво або дочірню компанію в Україні.

Перший заступник міністра культури Анатолій Максимчук в коментарі РБК-Україна пояснив послідовність дій у разі виявлення дезінформації, наприклад, на YouTube. Спершу уповноважений повинен звернутися до того, хто цю дезінформацію опублікував.

Якщо ж користувач анонімний і не реагує на звернення, тоді відправляється запит до адміністрації YouTube. Якщо ж і там не реагують, тоді доведеться звернутися в суд, рішення якого, по ідеї, повинно бути обов'язковим.

Крім великих штрафів поширення дезінформації може закінчитися і тюремним строком, якщо воно здійснювалося системно, свідомо і масово, а також із залученням ботів – від двох до п'яти років позбавлення волі.

А фінансування таких дій карається позбавленням волі від 3 до 5 років. Якщо ці порушення були вчинені організованою групою, або призвели до тяжких наслідків, винні можуть отримати до 7 років в'язниці.

Крім того, як і в законі про медіа, пропонується посилити роль журналістського самоврядування. Воно зможе присвоювати і позбавляти статусу "професійний журналіст", за який має надаватися додатковий захист від держави.

Всі інші журналісти, за словами авторів законопроекту, будуть "звичайними". Як повідомив РБК-Україна Микита Потураєв, цей закон зможуть розглянути після законів про медіа та суспільне телебачення, не раніше квітня.

Схожі Новини

Прокоментувати

Підписуйтесь на Перший Політичний у Facebook, щоб першими дізнаватись про найважливіші політичні новини України та Прикарпаття