Важливо

Верховна Рада IX скликання: підсумки року роботи

  • 29 Липня 2020, 11:20

Верховна Рада IX скликання у порівнянні з попереднім складом парламенту оновилась на 80%, дещо помолодшала, а представництво жінок у ній збільшилось на 9%. Крім того, вперше історії України у головному законодавчому органі з’явилась так звана монобільшість, тобто коаліція з однієї фракції “Слуга народу” (248 нардепів). Ці та інші фактори однозначно вплинули на перший рік роботи нового, вже дев’ятого, складу українського парламенту.

Законотворча діяльність

За перший рік роботи у стінах парламенту IX скликання зареєстрували 2 161 проєкт закону. Це на 25% менше, ніж за аналогічний період роботи Верховної Ради попереднього скликання, інформує ОПОРА.

Найбільшу кількість ініціатив внесли народні депутати – 86,3%, Кабінет Міністрів зареєстрував 9,7% ініціатив, а Президент подав 4% законопроєктів. Переважна більшість стосується економічної політики (32,4%), галузевого розвитку (22,7%) та правової політики (21%).

У цьому скликанні, як і у попередньому, за перший рік роботи лише кожен 8-й внесений законопроєкт був прийнятий у сесійній залі (12,7%). Так, найвищий рівень підтримки мають ініціативи Президента (50,6%), на другому місці — законодавчі ініціативи Уряду (16,7%), на третьому — народних депутатів (10,5%).

 

 

 

 

Схожа тенденція спостерігалася і в парламенті минулого скликання, проте рівень підтримки ініціатив депутатів зріс на 3,5%, а Президента знизився на 30% (але тут варто взяти до уваги той факт, що загальна кількість ініціатив, які подаються Президентом, є незначною).

Проте абсолютно показовою у даному скликанні є ситуація із законопроєктами Кабміну. Якщо у минулому скликанні за перший рік роботи депутати позитивно ухвали понад 37% ініціатив уряду, то у цьому лише 16,7%. Зрештою, ще у червні депутати чітко продемонстрували свою непідтримку програми дій уряду.

Серед законодавчих ініціатив, які були підтримані Верховною Радою, можна виокремити:

  • Ухвалення Виборчого кодексу України.
  • Завершення процесу децентралізації через ухвалення відповідних змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (№ 2653).
  • Прийняття Закону щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності (№ 2571-д).
  • Запровадження вільного ринку землі (№ 2178-10).
  • Ухвалення законопроєктів, спрямованих на протидію Covid-19 (№ 3275, № 3320, № 3329-д та ряд інших).

Крім цього, було ухвалено низку законів, метою яких є покращення якості роботи парламенту:

  • Скасування депутатської недоторканності (№ 7203).
  • Кримінальна відповідальність за неособисте голосування (№ 2148).
  • Фінансові санкції за прогули (№ 1035-2).
  • Протидія зловживанням прав народних депутатів протягом законодавчої процедури (№ 1043).
  • Можливість проведення засідань парламентських комітетів у режимі онлайн до скасування в Україні карантину (№ 3277).

 

 

 

Голосування
Позиція парламенту

За майже рік роботи у парламенті відбулось 4 970 голосувань та понад 2 млн 74 тисячі натискань на кнопку системи “Рада”. Найчастіше народні депутати притримувались позиції “за” під час голосувань, що складає 38,2% від усіх натискань на кнопку. “Утримувалися” депутати у 30% випадків, голосували “проти” – 5,3%. У 12,7% випадків депутати були відсутні, а в 13,8% – не голосували (тобто фактично ігнорували голосування).

 

 

 

Якщо порівнювати роботу даного скликання із попереднім складом Ради за аналогічний період, то можна відзначити значне збільшення кількості голосувань – на понад 40%. Проте більшість голосувань у парламенті ІХ скликання (60%) відбулось за поправки до законопроєктів, у той же час як Верховна Рада IX скликання за аналогічні ініціативи голосувала лише у 11,5% випадків.

Крім того, у порівнянні із попереднім скликанням значно збільшилася дисциплінованість депутатів. Так, у середньому депутати стали прогулювати майже вдвічі менше голосувань (депутати ВР VIII скликання за аналогічний період були відсутні під час 24% голосувань), а також загалом почали ігнорувати меншу кількість голосувань (іншими словами, збільшилась кількість безпосередніх натискань на кнопку: “за”, “проти”, “утримався”).

 


Голосування фракцій

Найбільше “за” голосують народні депутати з ВО “Батьківщина (45,2%), на другому місці депутатська група “Довіра” (40,6%), на третьому – “Слуга народу” (40,5%). Найменше кнопку “за” натискають у фракції “Голос” (26,9%).

Найбільше позиції “проти” у “Голосу” (7,6%) та “Слуги народу” (6,7%). Найменше – у депутатській групі “За майбутнє” (0,7%).

Загалом усі фракції у цьому скликанні значно частіше утримуються при голосуваннях, але найчастіше дану опцію при голосуваннях обирають у “Голосі” (38,7%), “ЄС” (36,3%) та “Слузі народу” (35,8%). Найменше – депутати з “Опозиційної платформи – За життя” (12,4%).

Найчастіше пропустили засідання члени фракції ВО “Батьківщина” – 26,2%, а ніяк “не голосували” представники групи “За майбутнє” (31,6%) та “Опозиційної платформи – За життя” (31,6%).

 

 

Прогульники

За рік роботи Верховної Ради цього скликання у її стінах поки менше злісних прогульників, ніж у попередньому. Загалом за рік роботи лише 6 нардепів пропустили понад 50% засідань: Вадим Столар (Опозиційна платформа – За життя)– 79,8%, Вадим Рабінович (Опозиційна платформа – За життя) – 77,3%, Анжеліка Лабунська (ВО “Батьківщина”) – 70,1%, Дмитро Шенцов (позафракційні) – 60,9%, Олександр Дубінський (“Слуга народу”) – 59,3% та Віктор Балога (група “За майбутнє”) – 50,6%.

В той же час менше 5% голосувань пропустили 123 (29%) народні обранці.

 

 

 

Проти лінії фракції

У “Слузі народу” найменше з фракцією за весь період роботи парламенту поточного скликання голосує Олександр Дубінський. Показник його голосувань проти лінії фракції складає 76,8%.

У фракції “Опозиційна платформа – За життя” найбільше проти фракції голосує Ігор Абрамович. Цей показник голосувань налічує майже 65,7%.

Петро Порошенко найменш спільно голосує серед парламентарів з «Європейської Солідарності». Показник його голосувань проти лінії фракції становить 61,8%.

У депутатській групі “За майбутнє” найменш синхронно голосує Ігор Палиця. Він у 50,4% випадків голосував у розріз позиції групи.

У депутатській групі “Довіра” найменш синхронно голосує Олег Кулініч. Він у 42% випадків голосував у розріз з позицією групи.

У фракції “Голос” найчастіше проти її лінії голосує Ярослав Рущишин. Депутат має 33,7% таких голосувань.

У фракції “Батьківщина” найчастіше в розріз із фракцією голосує Сергій Тарута, що складає 28,2%.

 

 

 

 

Виступи депутатів

За перший рік роботи у стінах Верховної Ради відбулось 10 872 виступи загальною тривалістю майже 209 годин. Найбільша кількість виступів на рахунку членів фракцій “Слуга народу” – 2 553, “Опозиційна платформа – За життя” – 1 954 та ВО “Батьківщина” – 1 399.

Серед 351 народного депутата (за виключенням спікера та віцеспікерів), найбільше у сесійній залі виступав Нестор Шуфрич (“Опозиційна платформа – За життя”) – 7 годин 23 хвилини (343 виступи), Наталія Королевська (“Опозиційна платформа – За життя”) – 6 годин 40 хвилин (251 виступ), Вадим Івченко (ВО “Батьківщина”) – 5 годин 16 хвилин (225), Олександр Колтунович (“Опозиційна платформа – За життя”) – 4 години 52 хвилини (224), Олексій Гончаренко (“Європейська Солідарність”) – 4 години 46 хвилин (188) та Ірина Геращенко (“Європейська Солідарність”) – 4 години 50 хвилин (187).

 

 

 

 

Схожі Новини

Прокоментувати

Підписуйтесь на Перший Політичний у Facebook, щоб першими дізнаватись про найважливіші політичні новини України та Прикарпаття