Вибори онлайн: що про це треба знати і чи реально запровадити в Україні

  • 18 Серпня 2019, 15:15

У команді Зеленського розповіли про амбітні плани: на президентських виборах 2024 року українці зможуть голосувати онлайн.

Підготовкою відповідного законопроекту уже займаються. Наскільки це реалістично та які переваги й недоліки має система – у матеріалі 24 каналу.

Відповідну заяву зробив радник президента Михайло Федоров. Проект називається The Vote ("Голосування"). Так, на першому етапі планують робити опитування, завдяки яким високопосадовці дізнаватимуться думку українців. Сама система ідентифікації буде реалізована через Mobile ID, електронний підпис, Bank ID.

Федоров зазначив: електронне голосування можуть запровадити і раніше, на місцевих виборах у 2020 році. На президентських же, за його словами, система працюватиме точно.

"Це складне технічне завдання, в якому найголовнішим є забезпечення конфіденційності, цілісності та анонімності голосування… Ми хочемо дати людям інструменти прямої демократії. А паралельно, звичайно ж, потрібно розвивати способи електронної взаємодії з державою, формувати цю культуру", – пояснив Федоров.

Для таких нововведень у системі голосування потрібно "підготуватися інфраструктурно, з кібербезпеки, а також ментально", додав він.

Проте експерти наразі мають сумніви, що система повноцінно запрацює до 2024 року – існує багато юридичних та технічних нюансів.

30 липня президент Володимир Зеленський підписав указ про розвиток електронних послуг. Він передбачає аудит усіх державних реєстрів в Україні, а також створення єдиного веб-порталу електронних послуг для українців. Також указ дає старт до проведення електронних виборів і електронного перепису населення.

 

Чи реально провести е-вибори в Україні?


Чинне законодавство такий спосіб проведення виборів не дозволяє: щоб запровадити вибори онлайн, до нього потрібно внести значні зміни.

Передусім важливо не плутати голосування і вибори. Вибори – це конституційний термін. А під голосуванням можна розуміти, наприклад, і звичайне опитування онлайн.

Як зазначив 24 каналу голова ГО "Електронна демократія" Володимир Фльонц, спочатку варто говорити про законодавче забезпечення, а вже потім – про технології. Дуже неправильно, коли це роблять навпаки: показують технологію, а потім під неї починають "підганяти" законодавство, розказуючи при цьому, що воно заважає.

Сама ж заява Федорова, за словами експерта, стосувалася не лише виборів.

"Вони змішали разом і вибори, і голосування, і опитування. По суті ж це – абсолютно різні речі, які не можна так вирішувати. Вибори, за визначенням, повинні бути прямими, особистими і таємними. Якщо ці три основні умови ніяк не коригувати, то те, що прийнято називати онлайн-виборами, втілити в життя практично неможливо", – пояснив він.

Саме така комбінація: з одного боку – вимоги Конституції, з іншого – відношення до таємниці голосування – унеможливлює будь-яке дистанційне голосування на загальнонаціональних виборах. Дистанційно ніхто не може забезпечити ні особистого, ні, тим більше, таємного голосування.

"Ви не знаєте, хто з того боку голосує: людина це робить особисто чи під примусом, одна чи за її спиною хтось стоїть і стежить – при цьому таємниця розголошується. І не знаєте багато інших речей",– зазначив Володимир Фльонц.

Це не означає, що онлайн-вибори в Україні нереально провести взагалі. Лише у поточних умовах законодавчого поля ні технічно, ні теоретично цього досягти неможливо.

Також, за словами експерта, власне питання про заміну всіх "паперових" виборів на електронні – абсолютно неправильне. Має бути щонайменше перехідний період. Навіть в порядку експерименту ці речі мають "жити" якийсь час паралельно.

Політичний аналітик Дмитро Купира також переконаний, що наступні вибори президента все ще не зможуть пройти повністю в електронному вигляді:

"Якщо і розглядатимуть таку можливість, то вона буде додана як опція для виборця. Тобто ви можете піти на виборчу дільницю за класичним методом, або, якщо маєте можливість та бажання, проголосувати онлайн".

 

Ризики та переваги запровадження системи


Серед переваг е-системи голосування називають зручність для виборця, оперативність підрахунку голосів, обмеження можливостей фальсифікації (неможливо скористатися невикористаними бюлетенями чи проголосувати замість людини, яка давно померла).

Також серед позитивних моментів такого голосування називають підвищення явки – людям не потрібно проходити складну процедуру, щоб змінити місце голосування, чи навіть витрачати час на похід до дільниці.

Найбільший ризик: за цієї системи важко контролювати такий процес, як таємність голосування. Це, зокрема, означає і те, що "торгувати" голосами може стати легше.

"Частина голосів легко буде скуповуватися. Люди, підконтрольні, наприклад, керівництву підприємства чи командиру у військовій частині, голосуватимуть так, як скажуть "згори". Якщо на виборчій дільниці забезпечується контроль за ходом голосування, то у такій системі завадити цьому буде складно",– пояснив 24 каналу юрист Василь Мірошниченко.

Він додав, що повністю вводити е-систему для парламентських чи президентських виборів – дуже передчасно:

"Щоб перейти на електронне голосування на національних виборах, має бути високий рівень інформатизації суспільства, а ми цього не досягли, і низький рівень корупції – у нас він зараз також ще дуже високий".

Тому експерти зазначають: передусім має бути чітка ідентифікація особи та враховано, чи зможе інша людина проголосувати. Такого ризику на 100% уникнути не вдасться, але мінімізувати – можливо.

"Україна більше двох десятків років ішла до того, щоб по-чесному голосувати в традиційному форматі. Скільки історій було з фальсифікаціями? Лише крайні кілька виборів ми вже вийшли на ті рейки, що сам процес виборів фальсифікується вкрай мало і можна твердо казати: якщо порушення і відбуваються, то вони не викривляють результати голосування",– пояснив 24 каналу політичний аналітик Дмитро Купира.

Також існують так звані інформаційні ризики: злам сервера чи кібератаки. Однак технічні можливості сьогодні можуть це мінімізувати.

Не можна забувати і про такий недолік, як погана якість чи відсутність доступу до мережі Інтернет у віддалених населених пунктах. Тобто частина електорату просто не матиме змоги віддати свій голос за повного переходу на е-систему. Що стосується, зокрема, людей похилого віку, то у них може також бракувати навичок для того, щоб голосувати таким чином.

У разі викривлення результатів е-голосування, чи недовіри громадськості до них, експерти не виключають і таких наслідків, як черговий Майдан на знак протесту.

 

Таємниця голосування – наскільки це важливо?


Володимир Фльонц припускає, що у випадку запровадження е-виборів в Україні цілком може початися дискусія на тему, чи потрібна таємниця голосування на загальнодержавних виборах. Єдине питання – чи готове суспільство до таких кардинальних змін?

"Я досить вільно ставлюся до своєї таємниці голосування, для мене це не принципово. А для іншого громадянина може бути навпаки – якась бабуся хвилюється, щоб ніхто не знав, який саме вибір вона зробила. Це – її право. І, поки Конституція це право гарантує, я вважаю, що його треба відстоювати. А не спокійно міняти задля того, щоб можна було голосувати віддалено", – говорить експерт.

Варто уточнити що таємниця голосування в Україні – не право, де кожен для себе може обирати, а обов'язок. За розголошення цієї таємниці передбачена відповідальність. Якщо точніше, це – злочин, передбачений статтею 159 Кримінального кодексу України.

Покарання:
– штраф від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 5100 гривень);
– виправні роботи на строк до 2 років;
– обмеженням волі на строк до 3 років.

Якщо ж злочин скоїв член виборчої комісії чи інша особа з використанням свого службового становища, відповідальність буде більш серйозною.

Світові відомі подібні експерименти, але для більшості країн пріоритетною все ж стала саме таємниця голосування. Наприклад, подібні варіанти проведення виборів розглядали у Латвії та Литві, однак на національний рівень система так і не вийшла.

 

Варіанти проведення е-виборів


У суспільстві активно обговорюють електронне голосування, але часто забувають про другу, не менш важливу частину виборів – підрахунок голосів. Володимир Фльонц зазначає, що на електронних виборах цілком можливо оцифровувати кожен з цих процесів окремо.

"Ми робили модель для виборів студентського самоврядування у КНУ ім. Тараса Шевченка. Ці вибори теж прописані в законі, до них такі ж вимоги, як і до загальнонаціональних. Була система з паперовим голосуванням, не дистанційним, але на спеціальних бюлетенях з QR-кодами і з повністю автоматичною системою підрахунку",– наводить приклад експерт.

За такої системи людина фізично не може брати участі у процесі підрахунку голосів, оскільки всі дані закодовані і їх може порахувати лише спеціальна програма. При цьому будь-яке втручання, навіть у сервер, який це рахує, не має сенсу – це моментально помітять. Просто кінцеві цифри не зійдуться і це означатиме, що результати – несправжні. Така система мінімізує ризики кібератак.

У голосуваннях з моделями, які використовуються, наприклад, в Естонії, питання кіберзахисту стоїть набагато критичніше – зміни результатів на сервері дійсно можуть вплинути на кінцевий результат, й інфраструктура теоретично є вразливою.

В основі системи е-голосування Естонії лежить використання Мережі та ідентифікаційної картки, яка посвідчує особу виборця.

Естонія також є прикладом країни, де змінили підхід до таємниці голосування через право. Громадяни можуть обирати: голосувати через інтернет чи з дільниці. Тобто тут дві системи працюють паралельно і, якщо для людини важлива таємниця – вона приходить у неділю на дільницю і голосує там.

Якщо ж це питання не критичне – протягом кількох днів можна віддати голос дистанційно. У такому випадку таємниця технічно забезпечується, але де-юре не гарантується, що громадянин голосує особисто. Тут це – право людини, як громадянина, а не нав'язаний державою обов'язок.

Ще один цікавий момент: якщо людину примушували віддати голос за певного кандидата і її таємниця не захищена, вона може прийти у неділю на дільницю і проголосувати там. Тоді зарахується цей голос, а не електронний.

Наразі ж говорити про те, яку модель е-виборів оберуть в Україні й чи це зрештою станеться – неможливо. Цілком ймовірно і те, що вона буде унікальною і новою. Так само, як і рано розраховувати вартість проведення голосування, яка цілком залежить саме від обраної моделі.

 

Схожі Новини

Прокоментувати

Підписуйтесь на Перший Політичний у Facebook, щоб першими дізнаватись про найважливіші політичні новини України та Прикарпаття