"Зняття недоторканості розпочалося": у ВР зареєстрували проект про обшуки та затримання нардепів

  • 7 Жовтня 2019, 17:31

Закон планується ухвалити до 1 січня 2020 року, коли набувають чинності зміни до Конституції України про скасування недоторканності народних депутатів.

Народні депутати зареєстрували у Верховній Раді законопроект щодо процедур проведення обшуків та затримання депутатів. Про це вони заявили під час брифінгу в парламенті.

Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Галина Янченко зазначила, що цей законопроект "покликаний привести у відповідність усі інші законопроекти із змінами до статті 80 Конституції України".

"Процес зняття депутатської недоторканності розпочався... Зміни до Конституції ми вже внесли", - нагадала вона. Читайте також Обрано нового голову ЦВК Янченко додала, що наступним кроком має стати внесення змін до законів, які регулювали ті чи інші аспекти недоторканності депутатів. Янченко пояснила, що йдеться про зміни до Кримінального процесуального кодексу, закону про статус народного депутата та Регламенту Верховної Ради.

Вона повідомила, що законопроект щодо процедур проведення обшуків та затримання депутатів став законодавчою ініціативою майже 50 депутатів від "Слуги народу".

Своєю чергою заступник голови Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Качура зауважив, що законопроект є комплексним, згідно з ним, не потрібна згода парламенту для притягнення депутата до відповідальності; генеральний прокурор не повинен звертатися з цього питання до парламенту.

"Згідно нашої концепції, притягнення до відповідальності, наприклад, вручення підозри, проведення обшуку, обмеження права на телефонну та іншу кореспонденцію... Простими словами - отримати доступ до переписки - з ким переписується депутат, якщо є якісь ознаки правопорушення; подивитися, що в нього вдома, - провести обшук; заарештувати, - для цього в нас є генеральний прокурор України", - сказав Качура.

Депутат додав, що, згідно із законопроектом, генпрокурор на підставі заяви вносить інформацію до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Водночас голова Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський зауважив, що 1 січня 2020 року набувають чинності зміни до Конституції щодо зняття недоторканності депутатів, й таким чином парламент до цього терміну має ухвалити зареєстрований законопроект.

Депутат додав, що очолюваний ним комітет буде профільним з цього законопроекту, члени комітету проведуть широке обговорення його положень. На питання журналістів, чим відрізняється цей законопроект від закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства" (№1009), з якого перед голосуванням були вилучені зміни до закону про статус народного депутата, Качура повідомив, що питання депутатської недоторканності було вирішено виокремити в окремий законопроект.

Янченко наголосила, що питання недоторканності регулюється і КПК, і законом про статус депутата, і Регламентом ВР.

"Тому для того, щоб зняти депутатську недоторканність остаточно, щоб уже не було розбіжностей в законодавстві, і всі закони України відповідали змінам до Конституції... ми вирішили розробити окремий законопроект, яким внести зміни не лише в КПК, а в усі три закони", - пояснила вона.

Качура також зауважив, що у зареєстрованому законопроекті "за парламентську діяльність і за висловлювання народний депутат не несе жодної юридичної відповідальності". Монастирський додав, що, згідно з проектом закону, внесення інформації до ЄРДР здійснюватиме генпрокурор, розслідують справи щодо депутатів слідчі ДБР, а якщо виникатиме питання щодо повідомлення про підозру, то в такому випадку знову залучається генпрокурор.

"Найбільш спірне питання - питання затримання народних депутатів. І ми говоримо про те, що тут бере участь не тільки генеральний прокурор, але і має винести відповідне рішення слідчий апеляційної інстанції. Тобто, обласного суду, фактично", - сказав Монастирський.

Нагадаємо, 19 вересня Верховна Рада не підтримала в другому читанні і в цілому закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства" (№ 1009).

Депутати відправили законопроект на доопрацювання у профільний комітет. Законопроектом передбачалося, що обшук чи огляд особистих речей і багажу, транспорту, житлового чи службового приміщення народного депутата, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також застосування інших заходів, що, відповідно до закону, обмежують права і свободи народного депутата, допускаються лише у разі, якщо генпрокурором або особою, яка виконує його обов’язки, погоджено вчинення такої дії і якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

1 жовтня Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував парламенту ухвалити окремий закон щодо процедури притягнення народних депутатів до кримінальної відповідальності. 4 жовтня Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства».

У тексті проекту, підготовленому до другого читання, було вилучено зміни до закону "Про статус народного депутата України".

Джерело

 

Схожі Новини

Прокоментувати

Підписуйтесь на Перший Політичний у Facebook, щоб першими дізнаватись про найважливіші політичні новини України та Прикарпаття